2 до коринтян 11
1 Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
Would that ye would bear with me [in] a little folly; but indeed bear with me.
2 Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.
For I am jealous as to you with a jealousy [which is] of God; for I have espoused you unto one man, to present [you] a chaste virgin to Christ.
3 Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
But I fear lest by any means, as the serpent deceived Eve by his craft, [so] your thoughts should be corrupted from simplicity as to the Christ.
4 Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовісте, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
For if indeed he that comes preaches another Jesus, whom we have not preached, or ye get a different Spirit, which ye have not got, or a different glad tidings, which ye have not received, ye might well bear with [it].
5 Думаю бо, що я нічим не зоставсь позаду передніх апостолів.
For I reckon that in nothing I am behind those who are in surpassing degree apostles.
6 Хоч бо я й неук словом, та не розумом; ні, ми знані у всьому між вами.
But if [I am] a simple person in speech, yet not in knowledge, but in everything making [the truth] manifest in all things to you.
7 Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
Have I committed sin, abasing myself in order that ye might be exalted, because I gratuitously announced to you the glad tidings of God?
8 Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
I spoiled other assemblies, receiving hire for ministry towards you.
9 і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нікому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
And being present with you and lacking, I did not lazily burden any one, (for the brethren who came from Macedonia supplied what I lacked, ) and in everything I kept myself from being a burden to you, and will keep myself.
10 (Як) істина Христова є в мені (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
[The] truth of Christ is in me that this boasting shall not be stopped as to me in the regions of Achaia.
11 Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
Why? because I do not love you? God knows.
12 Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
But what I do, I will also do, that I may cut off the opportunity of those wishing [for] an opportunity, that wherein they boast they may be found even as we.
13 Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
For such [are] false apostles, deceitful workers, transforming themselves into apostles of Christ.
14 І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
And [it is] not wonderful, for Satan himself transforms himself into an angel of light.
15 Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.
It is no great thing therefore if his ministers also transform themselves as ministers of righteousness; whose end shall be according to their works.
16 Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж ні хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
Again I say, Let not any one think me to be a fool; but if otherwise, receive me then even as a fool, that I also may boast myself some little.
17 А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певноті похвали.
What I speak I do not speak according to [the] Lord, but as in folly, in this confidence of boasting.
18 Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
Since many boast according to flesh, I also will boast.
19 Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
For ye bear fools readily, being wise.
20 Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як ганбе вас у лице.
For ye bear if any one bring you into bondage, if any one devour [you], if any one get [your money], if any one exalt himself, if any one beat you on the face.
21 Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
I speak as to dishonour, as though we had been weak; but wherein any one is daring, (I speak in folly, ) I also am daring.
22 Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.
Are they Hebrews? I also. Are they Israelites? I also. Are they seed of Abraham? I also.
23 Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
Are they ministers of Christ? (I speak as being beside myself) I above measure [so]; in labours exceedingly abundant, in stripes to excess, in prisons exceedingly abundant, in deaths oft.
24 Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
From the Jews five times have I received forty [stripes], save one.
25 Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;
Thrice have I been scourged, once I have been stoned, three times I have suffered shipwreck, a night and day I passed in the deep:
26 у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
in journeyings often, in perils of rivers, in perils of robbers, in perils from [my own] race, in perils from [the] nations, in perils in [the] city, in perils in [the] desert, in perils on [the] sea, in perils among false brethren;
27 у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі.
in labour and toil, in watchings often, in hunger and thirst, in fastings often, in cold and nakedness.
28 Опріч того, що осторонь, налягав на мене щоденна журба про всі церкви.
Besides those things that are without, the crowd [of cares] pressing on me daily, the burden of all the assemblies.
29 Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
Who is weak, and I am not weak? Who is stumbled, and I burn not?
30 Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
If it is needful to boast, I will boast in the things which concern my infirmity.
31 Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю. (aiōn g165)
The God and Father of the Lord Jesus knows — he who is blessed for ever — that I do not lie. (aiōn g165)
32 У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотівши піймати мене;
In Damascus the ethnarch of Aretas the king kept the city of the Damascenes shut up, wishing to take me;
33 і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
and through a window in a basket I was let down by the wall, and escaped his hands.
