1 до солунян 4
1 Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.
Por lo demás, hermanos, les rogamos y exhortamos en [el] Señor Jesús que, como les enseñamos la manera de vivir y agradar a Dios, tal como viven, así abunden más,
2 Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом.
pues saben cuáles instrucciones les dimos por medio del Señor Jesús.
3 Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,
Esta es [la] voluntad de Dios: su santificación, que ustedes se abstengan de la inmoralidad sexual.
4 щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі,
Que sepa cada uno de ustedes mantener su propio vaso en santificación y honor,
5 не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;
no con pasión de placeres deshonestos, como los gentiles que no conocen a Dios.
6 щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.
Que no pequen ni engañen a su hermano en este asunto. Porque como les dijimos con anticipación y solemnemente fuimos testigos, el Señor es vengador de todas estas cosas.
7 Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.
Porque Dios no nos llamó a la impureza, sino a santificación.
8 Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.
Por tanto, el que rechaza [esto], no rechaza a hombre, sino a Dios, Quien les da su mismo Espíritu Santo.
9 Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.
Con respecto al amor fraternal, no tienen necesidad de que les escriba, porque ustedes mismos son enseñados por Dios a amarse los unos a los otros.
10 І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,
Ciertamente lo hacen con todos los hermanos en toda Macedonia, pero les rogamos, hermanos, que abunden más,
11 і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,
que consideren un honor estar tranquilos, que hagan sus propios asuntos y trabajen con sus manos, como les ordenamos,
12 щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому.
a fin de que vivan decentemente hacia los de afuera, y que de nada tengan necesidad.
13 Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії.
Hermanos, no queremos que ignoren en cuanto a los que duermen, para que no se entristezcan como los demás que no tienen esperanza.
14 Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.
Porque si creemos que Jesús murió y resucitó, así también Dios traerá con Jesús a los que durmieron en Cristo.
15 Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.
Les decimos esto en Palabra [del] Señor: Nosotros los que vivamos, los que seamos dejados atrás hasta la venida del Señor, ¡que de ningún modo precedamos a los que durmieron!
16 Сам бо Господь з повелїннєм, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
Porque el Señor mismo con señal de mando, con voz de arcángel y con trompeta de Dios, descenderá del cielo, y los muertos en Cristo resucitarán primero.
17 потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.
Luego nosotros, los que vivamos, los que quedemos atrás, seremos arrebatados simultáneamente con ellos en [las] nubes a encontrar al Señor en al aire. Así estaremos siempre con [el] Señor.
18 Тим же втішайте. один одного словами сими.
Por tanto consuélense los unos a los otros con estas palabras.
