< 1 до солунян 4 >

1 Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.
されば兄弟よ、終に我ら主イエスによりて汝らに求め、かつ勸む。なんぢら如何に歩みて神を悦ばすべきかを我等より學びし如く、また歩みをる如くに増々 進まんことを。
2 Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом.
我らが主イエスに頼りて如何なる命令を與へしかは、汝らの知る所なり。
3 Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,
それ神の御旨は、なんぢらの潔からんことにして、即ち淫行をつつしみ、
4 щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі,
各人おのが妻を得て、潔くかつ貴くし、
5 не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;
神を知らぬ異邦人のごとく情 慾を放縱にすまじきを知り、
6 щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.
かかる事によりて兄弟を欺き、また掠めざらんことなり。凡て此 等のことを行ふ者に主の報し給ふは、わが既に汝らに告げ、かつ證せしごとし。
7 Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.
神の我らを招き給ひしは、汚穢を行はしめん爲にあらず、潔からしめん爲なり。
8 Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.
この故に之を拒む者は人を拒むにあらず、汝らに聖 靈を與へたまふ神を拒むなり。
9 Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.
兄弟の愛につきては汝らに書きおくるに及ばず。汝らは互に相 愛する事を親しく神に教へられ、
10 І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,
また既にマケドニヤ全國に在るすべての兄弟を愛するに因りてなり。されど兄弟よ、なんぢらに勸む。ますます之を行ひ、
11 і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,
我らが前に命ぜしことく力めて安靜にし、己の業をなし、手づから働け。
12 щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому.
これ外の人に對して正しく行ひ、また自ら乏しきことなからん爲なり。
13 Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії.
兄弟よ、既に眠れる者のことに就きては、汝らの知らざるを好まず、希望なき他の人のごとく歎かざらん爲なり。
14 Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.
我らの信ずる如く、イエスもし死にて甦へり給ひしならば、神はイエスによりて眠に就きたる者を、イエスと共に連れきたり給ふべきなり。
15 Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.
われら主の言をもて汝らに言はん、我等のうち主の來りたまふ時に至るまで生きて存れる者は、既に眠れる者に決して先だたじ。
16 Сам бо Господь з повелїннєм, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
それ主は、號令と御使の長の聲と神のラッパと共に、みづから天より降り給はん。その時キリストにある死人まづ甦へり、
17 потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.
後に生きて存れる我らは、彼らと共に雲のうちに取り去られ、空中にて主を迎へ、斯くていつまでも主と偕に居るべし。
18 Тим же втішайте. один одного словами сими.
されば此 等の言をもて互に相 慰めよ。

< 1 до солунян 4 >