1 до коринтян 8
1 Шо ж до ідолських посьвятів, знаємо, що всї знаннє маємо. Знаннє ж надимає, а любов вбудовує.
Now in regard to food which has been offered to idols, we are sure of course that "we all have knowledge." But knowledge puffs up, while love builds up.
2 Коли ж хто думає, що він знає що, то ніколи ще нїчого не знає, як треба знати.
If a man thinks that he already has knowledge, he does not yet truly know as he ought to know;
3 Коли ж хто любить Бога, то сей пізнаний від Него.
but if a man loves God, he is known by him.
4 Що ж до їди посьвятів ідолських, знаємо, що ідоли нїщо в сьвітї, і що нема иніпого Бога, тільки один.
Now as to eating food that has been offered to idols, we know well that an idol has no real existence in the universe, and that there is no God but One.
5 Бо хоч і в так звані боги, чи то на небі, чи то на землї (як многі боги і многі пани);
For though there be so-called "gods," celestial of terrestrial, as indeed there are gods many and lords many,
6 та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через Котрого усе (стало ся), і ми через Него.
yet for there is one God, the Father, from whom are all things, and we for him; and one Lord Jesus Christ, by whom are all things, and we by him.
7 Нї, не у всіх знаннє; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувши недужою, сквернить ся.
But that "knowledge" is not possessed by all; but some, accustomed until now to the idol, eat food as that which has actually been offered to an idol, and so their conscience, being still weak, is defiled.
8 Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо.
Now food does not bring us nearness to God. Neither if we eat do we gain any advantage, nor if we eat not, do we lose any.
9 Гледїть же, щоб ніколи ся ваша власть не була спотиканнєм (людям) недужим.
But see to it lest this right of yours become a stumbling-block to the weak.
10 Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидищ у ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські?
For if any one should see you, the possessor of "knowledge," reclining at table in an idol’s temple, would not his conscience, if he were weak, be emboldened to eat things sacrificed to idols?
11 І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер.
So he is lost, this weak man, lost by your "knowledge." this brother for whom Christ died.
12 Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа.
In so sinning against your brothers, and in ever and again wounding their weak consciences, you are sinning against Christ.
