1 до коринтян 13

1 Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

たとひ我もろもろの國人の言および御使の言を語るとも、愛なくば鳴る鐘や響く鐃鈸の如し。

2 Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

假令われ預言する能力あり、又すべての奧義と凡ての知識とに達し、また山を移すほどの大なる信仰ありとも、愛なくば數ふるに足らず。

3 І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).

たとひ我わが財産をことごとく施し、又わが體を燒かるる爲に付すとも、愛なくば我に益なし。

4 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

愛は寛容にして慈悲あり。愛は妬まず、愛は誇らず、驕らず、

5 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

非禮を行はず、己の利を求めず、憤ほらず、人の惡を念はず、

6 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

不義を喜ばずして、眞理の喜ぶところを喜び、

7 все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

凡そ事 忍び、おほよそ事 信じ、おほよそ事 望み、おほよそ事 耐ふるなり。

8 Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

愛は長久までも絶ゆることなし。然れど預言は廢れ、異言は止み、知識もまた廢らん。

9 Бо від части знаємо і від части пророкуємо.

それ我らの知るところ全からず、我らの預言も全からず。

10 Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.

全き者の來らん時は全からぬもの廢らん。

11 Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.

われ童子の時は語ることも童子のごとく、思ふことも童子の如く、論ずる事も童子の如くなりしが、人と成りては童子のことを棄てたり。

12 Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.

今われらは鏡をもて見るごとく見るところ朧なり。然れど、かの時には顏を對せて相 見ん。今わが知るところ全からず、然れど、かの時には我が知られたる如く全く知るべし。

13 Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.

げに信仰と希望と愛と此の三つの者は限りなく存らん、而して其のうち最も大なるは愛なり。