1 до коринтян 13

1 Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

Though I speak with the tongues of men and of angels, but have not love, I have become as sounding brass, or a clanging cymbal.

2 Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

And though I have the gift of prophecy, and understand all mysteries, and all knowledge; and though I have all faith, so that I could remove mountains, and have not love, I am nothing.

3 І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).

And though I give all my goods to feed the poor, and though I deliver up my body to be burned, and have not love, I am profited nothing.

4 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

Love suffers long, and is kind; love envies not; love boasts not; is not vain,

5 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

does nothing unbecoming, seeks not her own, is not easily provoked, thinks no evil,

6 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

rejoices not in iniquity, but rejoices in the truth;

7 все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

bears all things, believes all things, hopes all things, endures all things.

8 Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

Love never fails; but whether there be gifts of prophecy, they shall have an end; or tongues, they shall cease; or knowledge, it shall have an end.

9 Бо від части знаємо і від части пророкуємо.

For we know in part, and we prophesy in part;

10 Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.

but when that which is perfect has come, then that which is in part shall have an end.

11 Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.

When I was a child, I spoke as a child, I had the mind of a child, I thought as a child; but when I became a man, I put away childish things.

12 Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.

Now we see through a mirror, obscurely; but then, face to face; now I know in part, but then shall I know, even as I am known.

13 Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.

And now abide faith, hope, love, these three; but the greatest of these is love.