1 до коринтян 11
1 Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
Be ye then imitators of me, as I also am of Christ.
2 Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
Now I commend you, brethren, that ye remember me in all things, and keep the ordinances, as I delivered them to you.
3 Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.
But I would have you know that Christ is the head of every man; and the head of the woman is the man; and the head of Christ is God.
4 Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
Every man praying or prophesying, having a veil on his head, dishonoureth Him who is his head.
5 Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
But every woman praying or prophesying with her head unveiled dishonoureth man her head; for it is even all one as if she were shaved.
6 Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
For if a woman be not covered, she may as well be shorn: but if it be shameful to a woman to be shorn or shaved, let her be covered.
7 Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
For a man indeed ought not to have his head covered, he being the image and glory of God: but the woman is the glory of the man.
8 Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
For the man was not of the woman; but the woman was taken out of the man:
9 І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
nor was the man created for the sake of the woman, but the woman for the man.
10 Тим і мусить жінка знак власті мати на голові ради ангелів.
For this reason ought the woman to have power on her head, because of the angels.
11 Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
Nevertheless, neither is the man without the woman, nor the woman without the man, in the Lord.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
For as the woman was originally from the man, so also is the man by the woman: but all things are from God.
13 Самі між собою судїть: чи личить жінці непокритій молитись Богу?
Judge in yourselves, Is it decent for a woman to pray to God uncovered?
14 Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік мав довге волоссє, то сором йому?
Doth not even nature itself teach you, that if a man have long hair, it is a disgrace to him?
15 Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
but if a woman have long hair it is a glory to her; because the hair was given her as for a veil.
16 Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
But if any one is pleased to contend for the contrary, I answer, We have no such custom, nor any of the churches of God.
17 Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
But whilst I am declaring this, I do not commend you, that ye assemble together not for the better, but for the worse.
18 Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
For first when ye come together in the church, I hear there are divisions among you, and I partly believe it.
19 Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
For there must be even heresies among you, that they who are approved may be made manifest among you.
20 Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
When therefore ye thus assemble together, this is not eating the Lord's supper:
21 Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.
for in eating every one takes his own supper first; and one is hungry, and another is glutted.
22 Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
What! have ye not houses to eat and to drink in? or do ye despise the church of God, and shame those that have not? What shall I say to you? shall I praise you in this? I praise you not.
23 Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
For I received from the Lord, that which I also delivered unto you, that the Lord Jesus the same night in which He was betrayed took bread:
24 і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тіло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
and gave thanks, and brake it, and said, "Take and eat; this is my body, which is going to be broken for you: this do in remembrance of me."
25 Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
And in the same manner He took the cup, after supper, saying, "This cup is the new covenant ratified in my blood: this do, as often as ye drink of it, in remembrance of me."
26 Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
As often then as ye eat of this bread, and drink of this cup, ye commemorate the Lord's death till he come.
27 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
So that whosoever eateth this bread, or drinketh of the cup of the Lord unworthily, shall be guilty of profaning the body and blood of the Lord.
28 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
But let a man examine himself, and so let him eat of this bread and drink of this cup:
29 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тіло Господнє.
for he that eateth and drinketh unworthily, eateth and drinketh judgement against himself, not distinguishing the Lord's body.
30 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволі.
For this many among you are weak and infirm, and several are fallen asleep.
31 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
If then we would judge ourselves, we should not be judged:
32 Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
but when judged, we are chastened by the Lord, that we may not be condemned with the world.
33 Тимже, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
Wherefore, my brethren, when ye come together to eat, wait for one another:
34 Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
and if any one be hungry, let him eat at home, that ye may not come together to your condemnation. And as to other things, I will set them in order when I come.
