1 до коринтян 10
1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отці наші всі під хмарою були, і всі через море переходили;
Mas no quiero, hermanos, que ignoréis, que nuestros Padres todos estuvieron debajo de la nube, y todos pasaron por la mar;
2 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
Y todos en Moisés fueron bautizados en la nube y en la mar;
3 і всі ту саму їжу духовну їли;
Y todos comieron la misma vianda espiritual;
4 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос
Y todos bebieron la misma bebida espiritual; porque bebían de la Roca espiritual que los seguía, la cual Roca era Cristo:
5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустині.
Mas de muchos de ellos no se agradó Dios; porque fueron derribados en el desierto.
6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
Empero estas cosas fueron tipos para nosotros; a fin de que no codiciemos cosas malas, como ellos codiciaron:
7 Анї ідослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посідали люде їсти й пити і встали грати.
Ni seáis adoradores de ídolos como eran algunos de ellos, como está escrito: Sentose el pueblo a comer y a beber, y se levantaron a jugar:
8 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайпять три тисячі.
Ni forniquemos, como algunos de ellos fornicaron, y cayeron en un día veinte y tres mil:
9 Анї спокутуймо Христа, яко ак деякі з тих спокутували, та й погинули від гадюк.
Ni tentemos a Cristo, como algunos de ellos le tentaron, y perecieron por las serpientes:
10 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
Ni murmuréis, como algunos de ellos murmuraron, y perecieron por el destruidor.
11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов. (aiōn g165)
Mas todas estas cosas les acontecieron por tipos, y son escritas para nuestra amonestación, sobre quien los fines de los siglos han llegado. (aiōn g165)
12 Тимже, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
Así que el que se piensa estar firme, mire no caiga.
13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
No os ha tomado alguna tentación, fuera de las que son comunes a los hombres; mas fiel es Dios, que no os dejará ser tentados más de lo que podéis; antes dará también salida con la tentación, para que la podáis llevar.
14 Тим, любі моі, втікайте від ідолського служення.
Por lo cual, amados míos, huid de la idolatría.
15 Яко мудрим глаголю; судіть, що я глаголю:
Como a sabios hablo, juzgád vosotros lo que digo.
16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
La copa de bendición la cual bendecimos, ¿no es la comunión de la sangre de Cristo? el pan que rompemos, ¿no es la comunión del cuerpo de Cristo?
17 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
Porque siendo muchos, somos un solo pan, y un solo cuerpo; porque todos participamos de aquel mismo pan.
18 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
Mirád a Israel según la carne. Los que comen los sacrificios, ¿no son participantes del altar?
19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь всть?
¿Pues qué digo? ¿Qué el ídolo es algo? ¿o que lo que es sacrificado a los ídolos es algo?
20 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
Antes, digo que lo que los Gentiles sacrifican, a los demonios lo sacrifican, y no a Dios; y no querría que vosotros fueseis partícipes con los demonios.
21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
No podéis beber la copa del Señor, y la copa de los demonios: no podéis ser partícipes de la mesa del Señor, y de la mesa de los demonios.
22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
¿Provocamos a zelos al Señor? ¿Somos acaso más fuertes que él?
23 Все менї можна, та не все на користь; все мені можна, та не все збудовує.
Todo me es lícito, mas no todo me conviene: todo me es lícito, mas no todo edifica.
24 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
Ninguno busque lo que es suyo propio; mas cada uno lo que es del otro.
25 Все, що на торгу продасть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
De todo lo que se vende en la carnicería, coméd sin preguntar nada por causa de la conciencia.
26 Бо Господня земля і повня її.
Porque del Señor es la tierra, y la plenitud de ella.
27 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нічого не сумнячись задля совісти.
Si alguno de los que no creen os convida, y queréis ir, de todo lo que se os pone delante, coméd, sin preguntar nada por causa de la conciencia.
28 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
Mas si alguien os dijere: Esto fue sacrificado a los ídolos: no lo comáis por causa de aquel que os lo declaró, y por causa de la conciencia; porque del Señor es la tierra, y la plenitud de ella.
29 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вілність моя судити маєть ся від совісти другого?
Conciencia digo, no la tuya, sino la del otro. ¿Pues por qué ha de ser juzgada mi libertad por conciencia de otro?
30 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую?
Y si yo por gracia participo, ¿por qué se ha de hablar mal de mí por lo que doy gracias?
31 Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
Si pues coméis, o si bebéis, o hacéis otra cosa, hacédlo todo a gloria de Dios.
32 Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
Sed sin ofensa a Judíos, y a Griegos, y a la iglesia de Dios:
33 яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.
Como también yo en todas las cosas agrado a todos: no buscando mi mismo provecho, sino el de muchos, para que ellos sean salvos.
