< До Тита 1 >
1 Павло, раб Бога й апостол Ісуса Христа, за вірою обраних Богом і пізнанням істини, що веде до побожності,
2 у надії на вічне життя, яке до початку часів пообіцяв Бог, Що ніколи не обманює. (aiōnios )
3 Свого часу Він явив Своє Слово через доручене мені проповідування згідно з наказом Бога, нашого Спасителя.
4 Титу, [моїй] справжній дитині в спільній вірі. Благодать і мир від Бога Отця та Христа Ісуса, нашого Спасителя.
5 Я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене та призначив старійшин у кожному місті, як я доручив тобі.
6 [Звісно, лише] якщо є хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, має вірних дітей, [які б] не були звинувачені в розпусті чи непокірності.
7 Адже єпископ, який є Божим управителем, повинен бути бездоганним, не зарозумілим, не дратівливим, не схильним до пияцтва, не [повинен бути] забіякою чи охочим до наживи,
8 натомість має бути гостинним, любити добро, бути стриманим, справедливим, святим і дисциплінованим,
9 який дотримується вірного Слова згідно з [отриманим] вченням, щоби був спроможним підбадьорювати й інших здоровим вченням і картати тих, що противляться.
10 Адже є багато непокірних, нерозумних балакунів і обманщиків, особливо серед обрізаних,
11 яким треба затуляти рота, оскільки вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи [людей] того, чого не повинні, заради ганебної наживи.
12 Навіть один із них, їхній же пророк, сказав: «Критяни – постійні брехуни, люті звірі, ледачі ненажери».
13 Це свідчення правдиве. Тому картай їх суворо, щоб вони були здоровими у вірі
14 та не звертали уваги на юдейські міфи та заповіді людей, які відвертаються від істини.
15 Для чистих усе чисте, але для осквернених і невіруючих немає нічого чистого, а їхній розум і сумління осквернені.
16 Вони стверджують, що знають Бога, але своїми вчинками зрікаються [Його], будучи огидними, неслухняними та непридатними до жодного доброго вчинку.
