До римлян 8
1 Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі,
There is therefore now no condemnation to them which are in Christ Jesus, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
2 бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.
For the law of the Spirit of life in Christ Jesus has made me free from the law of sin and death.
3 Оскільки [сила] Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі
For what the law could not do, in that it was weak through the flesh, God sending his own Son in the likeness of sinful flesh, and for sin, condemned sin in the flesh:
4 для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом.
That the righteousness of the law might be fulfilled in us, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
5 Ті, хто [живе] за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне.
For they that are after the flesh do mind the things of the flesh; but they that are after the Spirit the things of the Spirit.
6 Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир.
For to be carnally minded is death; but to be spiritually minded is life and peace.
7 Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити.
Because the carnal mind is enmity against God: for it is not subject to the law of God, neither indeed can be.
8 Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові.
So then they that are in the flesh cannot please God.
9 Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить.
But you are not in the flesh, but in the Spirit, if so be that the Spirit of God dwell in you. Now if any man have not the Spirit of Christ, he is none of his.
10 Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.
And if Christ be in you, the body is dead because of sin; but the Spirit is life because of righteousness.
11 І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас.
But if the Spirit of him that raised up Jesus from the dead dwell in you, he that raised up Christ from the dead shall also quicken your mortal bodies by his Spirit that dwells in you.
12 Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом.
Therefore, brothers, we are debtors, not to the flesh, to live after the flesh.
13 Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити.
For if you live after the flesh, you shall die: but if you through the Spirit do mortify the deeds of the body, you shall live.
14 Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.
For as many as are led by the Spirit of God, they are the sons of God.
15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!»
For you have not received the spirit of bondage again to fear; but you have received the Spirit of adoption, whereby we cry, Abba, Father.
16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.
The Spirit itself bears witness with our spirit, that we are the children of God:
17 Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.
And if children, then heirs; heirs of God, and joint-heirs with Christ; if so be that we suffer with him, that we may be also glorified together.
18 Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас.
For I reckon that the sufferings of this present time are not worthy to be compared with the glory which shall be revealed in us.
19 Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.
For the earnest expectation of the creature waits for the manifestation of the sons of God.
20 Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,
For the creature was made subject to vanity, not willingly, but by reason of him who has subjected the same in hope,
21 що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих.
Because the creature itself also shall be delivered from the bondage of corruption into the glorious liberty of the children of God.
22 Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині.
For we know that the whole creation groans and travails in pain together until now.
23 Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла.
And not only they, but ourselves also, which have the first fruits of the Spirit, even we ourselves groan within ourselves, waiting for the adoption, to wit, the redemption of our body.
24 Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить?
For we are saved by hope: but hope that is seen is not hope: for what a man sees, why does he yet hope for?
25 А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього.
But if we hope for that we see not, then do we with patience wait for it.
26 Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями.
Likewise the Spirit also helps our infirmities: for we know not what we should pray for as we should: but the Spirit itself makes intercession for us with groanings which cannot be uttered.
27 А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо [Дух] заступається за святих з волі Божої.
And he that searches the hearts knows what is the mind of the Spirit, because he makes intercession for the saints according to the will of God.
28 Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром.
And we know that all things work together for good to them that love God, to them who are the called according to his purpose.
29 Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів.
For whom he did foreknow, he also did predestinate to be conformed to the image of his Son, that he might be the firstborn among many brothers.
30 І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.
Moreover whom he did predestinate, them he also called: and whom he called, them he also justified: and whom he justified, them he also glorified.
31 Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?
What shall we then say to these things? If God be for us, who can be against us?
32 Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього?
He that spared not his own Son, but delivered him up for us all, how shall he not with him also freely give us all things?
33 Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує.
Who shall lay any thing to the charge of God’s elect? It is God that justifies.
34 Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас.
Who is he that condemns? It is Christ that died, yes rather, that is risen again, who is even at the right hand of God, who also makes intercession for us.
35 Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Who shall separate us from the love of Christ? shall tribulation, or distress, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?
36 Як написано: «Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення».
As it is written, For your sake we are killed all the day long; we are accounted as sheep for the slaughter.
37 Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.
No, in all these things we are more than conquerors through him that loved us.
38 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
For I am persuaded, that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor powers, nor things present, nor things to come,
39 ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.
Nor height, nor depth, nor any other creature, shall be able to separate us from the love of God, which is in Christ Jesus our Lord.
