До римлян 8
1 Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі,
There is now therefore no condemnation to them that are in Christ Jesus, who walk not according to the flesh.
2 бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.
For the law of the spirit of life, in Christ Jesus, hath delivered me from the law of sin and of death.
3 Оскільки [сила] Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі
For what the law could not do, in that it was weak through the flesh; God sending his own Son, in the likeness of sinful flesh and of sin, hath condemned sin in the flesh;
4 для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом.
That the justification of the law might be fulfilled in us, who walk not according to the flesh, but according to the spirit.
5 Ті, хто [живе] за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне.
For they that are according to the flesh, mind the things that are of the flesh; but they that are according to the spirit, mind the things that are of the spirit.
6 Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир.
For the wisdom of the flesh is death; but the wisdom of the spirit is life and peace.
7 Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити.
Because the wisdom of the flesh is an enemy to God; for it is not subject to the law of God, neither can it be.
8 Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові.
And they who are in the flesh, cannot please God.
9 Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить.
But you are not in the flesh, but in the spirit, if so be that the Spirit of God dwell in you. Now if any man have not the Spirit of Christ, he is none of his.
10 Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.
And if Christ be in you, the body indeed is dead, because of sin; but the spirit liveth, because of justification.
11 І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас.
And if the Spirit of him that raised up Jesus from the dead, dwell in you; he that raised up Jesus Christ from the dead, shall quicken also your mortal bodies, because of his Spirit that dwelleth in you.
12 Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом.
Therefore, brethren, we are debtors, not to the flesh, to live according to the flesh.
13 Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити.
For if you live according to the flesh, you shall die: but if by the Spirit you mortify the deeds of the flesh, you shall live.
14 Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.
For whosoever are led by the Spirit of God, they are the sons of God.
15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!»
For you have not received the spirit of bondage again in fear; but you have received the spirit of adoption of sons, whereby we cry: Abba (Father).
16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.
For the Spirit himself giveth testimony to our spirit, that we are the sons of God.
17 Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.
And if sons, heirs also; heirs indeed of God, and joint heirs with Christ: yet so, if we suffer with him, that we may be also glorified with him.
18 Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас.
For I reckon that the sufferings of this time are not worthy to be compared with the glory to come, that shall be revealed in us.
19 Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.
For the expectation of the creature waiteth for the revelation of the sons of God.
20 Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,
For the creature was made subject to vanity, not willingly, but by reason of him that made it subject, in hope:
21 що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих.
Because the creature also itself shall be delivered from the servitude of corruption, into the liberty of the glory of the children of God.
22 Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині.
For we know that every creature groaneth and travaileth in pain, even till now.
23 Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла.
And not only it, but ourselves also, who have the firstfruits of the Spirit, even we ourselves groan within ourselves, waiting for the adoption of the sons of God, the redemption of our body.
24 Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить?
For we are saved by hope. But hope that is seen, is not hope. For what a man seeth, why doth he hope for?
25 А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього.
But if we hope for that which we see not, we wait for it with patience.
26 Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями.
Likewise the Spirit also helpeth our infirmity. For we know not what we should pray for as we ought; but the Spirit himself asketh for us with unspeakable groanings.
27 А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо [Дух] заступається за святих з волі Божої.
And he that searcheth the hearts, knoweth what the Spirit desireth; because he asketh for the saints according to God.
28 Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром.
And we know that to them that love God, all things work together unto good, to such as, according to his purpose, are called to be saints.
29 Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів.
For whom he foreknew, he also predestinated to be made conformable to the image of his Son; that he might be the firstborn amongst many brethren.
30 І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.
And whom he predestinated, them he also called. And whom he called, them he also justified. And whom he justified, them he also glorified.
31 Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?
What shall we then say to these things? If God be for us, who is against us?
32 Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього?
He that spared not even his own Son, but delivered him up for us all, how hath he not also, with him, given us all things?
33 Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує.
Who shall accuse against the elect of God? God that justifieth.
34 Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас.
Who is he that shall condemn? Christ Jesus that died, yea that is risen also again; who is at the right hand of God, who also maketh intercession for us.
35 Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Who then shall separate us from the love of Christ? Shall tribulation? or distress? or famine? or nakedness? or danger? or persecution? or the sword?
36 Як написано: «Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення».
(As it is written: For thy sake we are put to death all the day long. We are accounted as sheep for the slaughter.)
37 Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.
But in all these things we overcome, because of him that hath loved us.
38 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
For I am sure that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor powers, nor things present, nor things to come, nor might,
39 ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.
Nor height, nor depth, nor any other creature, shall be able to separate us from the love of God, which is in Christ Jesus our Lord.
