До римлян 4
1 Що ж, скажемо, здобув Авраам, наш праотець за тілом?
What then shall we say that our father Abraham discovered, as a man?
2 Якщо Авраам був виправданий через діла, він має похвалу, але не перед Богом.
If Abraham was really justified by works, he has a boast—but not before God.
3 Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
So what does the Scripture say? “Abraham believed God, and it was credited to him as righteousness.”
4 Тепер тому, хто працює, плата зараховується не як благодать, а як належне.
Now to him who works, the pay is not counted as a gift but as an obligation.
5 Однак тому, хто не працює, але вірить у Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра зараховується як праведність.
But to him who does not work but believes on Him who justifies the ungodly, his faith is credited as righteousness.
6 Так само говорить і Давид, коли називає блаженною людину, яку Бог вважає виправданою без діл:
Just as David speaks of the blessing of the man to whom God credits righteousness apart from works:
7 «Блаженний той, чиї беззаконня прощені, чиї гріхи покриті!
“Blessed are they whose lawless deeds have been forgiven, and whose sins have been covered up.
8 Блаженна та людина, якій Господь не залічить її гріха».
Blessed is the man to whom the Lord will not impute sin!”
9 Це благословення лише для обрізаних чи також і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
Is this blessing then only for the circumcised, or also for the uncircumcised? Since we say that faith was credited to Abraham as righteousness,
10 Коли було зараховано? Після обрізання чи до обрізання? Це було до обрізання, а не після обрізання!
how then was it credited? After he was circumcised or while still uncircumcised? Not circumcised, but uncircumcised!
11 Він прийняв обрізання як знак, як печатку праведності через віру, яку мав ще необрізаним. Так він міг стати батьком усіх, хто вірить, але не був обрізаний, щоб і їм також була зарахована праведність.
And he received the sign of circumcision, a seal of the righteousness from his faith while still uncircumcised, so that he might be the father of all those who believe while uncircumcised, in order that this righteousness may be credited to them also,
12 Він також є і батьком обрізаних, що не лише обрізані, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам до його обрізання.
and the father of the circumcised—not only those who are circumcised, but especially those who follow in the footsteps of the faith of our father Abraham while still uncircumcised.
13 Адже не через Закон Авраам та його нащадки отримали обітницю, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність віри.
Now the promise that he would be the heir of the world was not to Abraham, or his seed, through law, but through the righteousness of faith.
14 Бо якщо нащадками є ті, хто [дотримується] Закону, то віра стає даремною й обітниця скасована.
For if those who are of law are heirs, the faith is made empty and the promise has been invalidated;
15 Закон викликає гнів, адже там, де немає Закону, немає і його порушення.
because the law produces wrath, since where there is no law neither is there transgression.
16 Тому обітниця є від віри, щоб вона була з благодаті й була гарантована всім нащадкам – не лише тим, хто дотримується Закону, а й тим, хто вірить, як Авраам, який є батьком усіх нас.
For this reason it is of faith so that it may be according to grace, in order that the promise be guaranteed to all the seed—not only to those of law, but also to those of the faith of Abraham, who is the father of us all;
17 Як написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів».[Він є нашим батьком] перед Богом, в Якого він повірив, Який повертає життя мертвим і кличе те, чого немає, як те, що вже існує.
just as it is written: “I have made you a father of many ethnic nations”—in the presence of Him whom he believed: God, who gives life to the dead and calls the nonexistent things as though they did exist.
18 Всупереч надії, він повірив з надією, що стане батьком багатьох народів, як йому було сказано: «Такими [чисельними] будуть твої нащадки».
Contrary to hope, Abraham in hope believed, so as to become a father of many ethnic nations, according to what had been spoken: “So shall your seed be.”
19 Його віра не ослабла, хоча він і розумів, що його тіло змертвіле (йому було близько ста років) і що утроба Сари змертвіла.
And not being weak in faith, he did not consider his own body, already dead (being about a hundred years old), or the deadness of Sarah's womb.
20 Він не похитнувся [через] невірство у Божу обітницю, але зміцнився вірою й віддав славу Богові,
He did not waver at God's promise in unbelief; rather, he was strengthened by the faith, giving glory to God,
21 будучи цілком упевненим, що Той, Хто пообіцяв, спроможний [це] виконати.
being fully convinced that what He had promised He was also able to perform
22 Ось чому «це було зараховано йому як праведність».
—that is why it was credited to him as righteousness.
23 [Слова] «йому було зараховано» були написані не тільки щодо нього,
Now it was not only for his sake that it was written that it was credited to him,
24 але й для нас, бо [віра] має бути зарахована й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих.
but for our sake also, to whom it will be credited, we who believe on Him who raised Jesus our Lord from the dead,
25 Він був виданий [на смерть] за наші гріхи й воскрес для нашого виправдання.
who was delivered up because of our transgressions, and was raised because of our justification.
