До римлян 2
1 Отже, людино, яка засуджуєш інших, ти не маєш виправдання, бо, судячи іншого, ти засуджуєш саму себе, адже робиш саме те, що засуджуєш.
Therefore you are without excuse, O man, whoever you are who judge. For in that which you judge another, you condemn yourself. For you who judge practise the same things.
2 А ми знаємо, що Бог справедливо судить тих, хто так робить.
We know that the judgement of God is according to truth against those who practise such things.
3 Людино, невже ти вважаєш, що, засуджуючи інших за вчинки, які ти сама робиш, уникнеш Божого суду?
Do you think this, O man who judges those who practise such things, and do the same, that you will escape the judgement of God?
4 Чи, може, ти зневажаєш багатство Його доброти, поблажливості та довготерпіння й не усвідомлюєш, що доброта Бога веде тебе до покаяння?
Or do you despise the riches of his goodness, forbearance, and patience, not knowing that the goodness of God leads you to repentance?
5 Власною впертістю й нерозкаяним серцем ти накликаєш на себе гнів на день гніву й виявлення справедливого Божого суду.
But according to your hardness and unrepentant heart you are treasuring up for yourself wrath in the day of wrath, revelation, and of the righteous judgement of God,
6 «Він відплатить кожному за його вчинками»:
who “will pay back to everyone according to their works:”
7 тим, хто з наполегливістю в добрих ділах шукає слави, честі й безсмертя, Він подарує життя вічне, (aiōnios g166)
to those who by perseverance in well-doing seek for glory, honour, and incorruptibility, eternal life; (aiōnios g166)
8 а для тих, хто через самолюбство відкидає істину та слідує за неправдою, буде гнів та лють.
but to those who are self-seeking and don’t obey the truth, but obey unrighteousness, will be wrath, indignation,
9 Страждання й лихо буде для кожної людської душі, яка чинить зло, – спочатку для юдеїв, а потім для язичників.
oppression, and anguish on every soul of man who does evil, to the Jew first, and also to the Greek.
10 А кожному, хто чинить добро, буде слава, честь і мир – спочатку юдеям, а потім язичникам.
But glory, honour, and peace go to every man who does good, to the Jew first, and also to the Greek.
11 Адже Бог неупереджений.
For there is no partiality with God.
12 Усі, хто згрішив без Закону, без Закону й загинуть, і всі, хто згрішив у Законі, за Законом будуть засуджені.
For as many as have sinned without the law will also perish without the law. As many as have sinned under the law will be judged by the law.
13 Бо не ті, хто слухає Закон, праведні перед Богом, а ті, хто виконує Закон, будуть виправдані.
For it isn’t the hearers of the law who are righteous before God, but the doers of the law will be justified
14 Коли язичники, які не мають Закону, діють за своєю природою згідно з Законом, вони є законом для себе, хоча не мають Закону.
(for when Gentiles who don’t have the law do by nature the things of the law, these, not having the law, are a law to themselves,
15 Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхнє сумління й думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну.
in that they show the work of the law written in their hearts, their conscience testifying with them, and their thoughts amongst themselves accusing or else excusing them)
16 [Це виявиться] того дня, коли Бог, згідно з моєю Доброю Звісткою, судитиме таємні [думки та вчинки] людей через Ісуса Христа.
in the day when God will judge the secrets of men, according to my Good News, by Jesus Christ.
17 Тож, якщо ти називаєш себе юдеєм, покладаєшся на Закон і хвалишся Богом;
Indeed you bear the name of a Jew, rest on the law, glory in God,
18 якщо ти знаєш [Його] волю і, навчений Законом, розумієш, що краще;
know his will, and approve the things that are excellent, being instructed out of the law,
19 якщо ти переконаний, що ти – поводир для сліпих, світло для тих, хто в темряві,
and are confident that you yourself are a guide of the blind, a light to those who are in darkness,
20 наставник для нерозумних, учитель для немовлят, бо в Законі маєш втілення знання та істини,
a corrector of the foolish, a teacher of babies, having in the law the form of knowledge and of the truth.
21 тоді чому ж ти, навчаючи інших, не навчаєш себе? Чому, проповідуючи проти крадіжок, сам крадеш?
You therefore who teach another, don’t you teach yourself? You who preach that a man shouldn’t steal, do you steal?
22 Чому, говорячи не чинити перелюбу, сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш [їхні] храми?
You who say a man shouldn’t commit adultery, do you commit adultery? You who abhor idols, do you rob temples?
23 Ти хвалишся Законом, а зневажаєш Бога, порушуючи Закон.
You who glory in the law, do you dishonour God by disobeying the law?
24 Як написано: «Через вас ім’я Бога зневажається серед язичників».
For “the name of God is blasphemed amongst the Gentiles because of you,” just as it is written.
25 Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.
For circumcision indeed profits, if you are a doer of the law, but if you are a transgressor of the law, your circumcision has become uncircumcision.
26 Тож, якщо необрізаний дотримується заповідей Закону, чи не буде його необрізання вважатися обрізанням?
If therefore the uncircumcised keep the ordinances of the law, won’t his uncircumcision be accounted as circumcision?
27 Тому необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе – того, хто, маючи написаний [Закон] та обрізання, порушує Закон.
Won’t those who are physically uncircumcised, but fulfil the law, judge you, who with the letter and circumcision are a transgressor of the law?
28 Бо юдей не той, хто показує це зовні, і обрізання не те, що зовні, на тілі.
For he is not a Jew who is one outwardly, neither is that circumcision which is outward in the flesh;
29 А юдей це той, хто є ним усередині, і обрізання – це обрізання серця за Духом, а не за буквою [Закону]. [Такій людині] хвала не від людей, а від Бога.
but he is a Jew who is one inwardly, and circumcision is that of the heart, in the spirit, not in the letter; whose praise is not from men, but from God.
