До римлян 2
1 Отже, людино, яка засуджуєш інших, ти не маєш виправдання, бо, судячи іншого, ти засуджуєш саму себе, адже робиш саме те, що засуджуєш.
Therefore you are without excuse, everyone of you who passes judgment. For in that which you judge another, you condemn yourself. For you who judge practice the same things.
2 А ми знаємо, що Бог справедливо судить тих, хто так робить.
Now we know that the judgment of God is in accordance with truth against those who practice such things.
3 Людино, невже ти вважаєш, що, засуджуючи інших за вчинки, які ти сама робиш, уникнеш Божого суду?
And do you think this, you who judge those who practice such things, and do the same, that you will escape the judgment of God?
4 Чи, може, ти зневажаєш багатство Його доброти, поблажливості та довготерпіння й не усвідомлюєш, що доброта Бога веде тебе до покаяння?
Or do you despise the riches of his goodness, forbearance, and patience, not knowing that the goodness of God leads you to repentance?
5 Власною впертістю й нерозкаяним серцем ти накликаєш на себе гнів на день гніву й виявлення справедливого Божого суду.
But according to your hardness and unrepentant heart you are storing up for yourself wrath in the day of wrath and revelation of the righteous judgment of God;
6 «Він відплатить кожному за його вчинками»:
who "will pay back to everyone according to their works:"
7 тим, хто з наполегливістю в добрих ділах шукає слави, честі й безсмертя, Він подарує життя вічне, (aiōnios g166)
to those who by perseverance in good works seek glory and honor and immortality -- everlasting life. (aiōnios g166)
8 а для тих, хто через самолюбство відкидає істину та слідує за неправдою, буде гнів та лють.
But to those who are self-seeking, and do not obey the truth, but obey wickedness -- wrath and anger,
9 Страждання й лихо буде для кожної людської душі, яка чинить зло, – спочатку для юдеїв, а потім для язичників.
affliction and distress, on every human being who does evil, to the Jew first, and also to the Greek.
10 А кожному, хто чинить добро, буде слава, честь і мир – спочатку юдеям, а потім язичникам.
But glory, honor, and peace for everyone who does good, to the Jew first, and also to the Greek.
11 Адже Бог неупереджений.
For there is no partiality with God.
12 Усі, хто згрішив без Закону, без Закону й загинуть, і всі, хто згрішив у Законі, за Законом будуть засуджені.
For as many as have sinned without the law will also perish without the law. As many as have sinned under the law will be judged by the law.
13 Бо не ті, хто слухає Закон, праведні перед Богом, а ті, хто виконує Закон, будуть виправдані.
For it is not the hearers of the law who are righteous before God, but the doers of the law will be justified.
14 Коли язичники, які не мають Закону, діють за своєю природою згідно з Законом, вони є законом для себе, хоча не мають Закону.
For when the non-Jews who do not have the law do by nature the things of the law, these, not having the law, are a law to themselves,
15 Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхнє сумління й думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну.
since they show the work of the law written on their hearts, their conscience bearing witness, and their thoughts either accusing or defending them,
16 [Це виявиться] того дня, коли Бог, згідно з моєю Доброю Звісткою, судитиме таємні [думки та вчинки] людей через Ісуса Христа.
in the day when God will judge the secrets of people, according to my Good News, by Christ Jesus.
17 Тож, якщо ти називаєш себе юдеєм, покладаєшся на Закон і хвалишся Богом;
But if you call yourself a Jew, and rely on the law, and boast in God,
18 якщо ти знаєш [Його] волю і, навчений Законом, розумієш, що краще;
and know his will, and approve the things that are excellent, being instructed out of the law,
19 якщо ти переконаний, що ти – поводир для сліпих, світло для тих, хто в темряві,
and are confident that you yourself are a guide of the blind, a light to those who are in darkness,
20 наставник для нерозумних, учитель для немовлят, бо в Законі маєш втілення знання та істини,
a corrector of the foolish, a teacher of children, having in the law the embodiment of knowledge and truth.
21 тоді чому ж ти, навчаючи інших, не навчаєш себе? Чому, проповідуючи проти крадіжок, сам крадеш?
You therefore who teach another, do you not teach yourself? You who preach against stealing, do you steal?
22 Чому, говорячи не чинити перелюбу, сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш [їхні] храми?
You who say that one should not commit adultery, do you commit adultery? You who detest idols, do you rob temples?
23 Ти хвалишся Законом, а зневажаєш Бога, порушуючи Закон.
You who boast in the law, do you, by disobeying the law, dishonor God?
24 Як написано: «Через вас ім’я Бога зневажається серед язичників».
For because of you the name of God is blasphemed among the nations, just as it is written.
25 Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.
For circumcision indeed profits, if you are a doer of the law, but if you are a transgressor of the law, your circumcision has become uncircumcision.
26 Тож, якщо необрізаний дотримується заповідей Закону, чи не буде його необрізання вважатися обрізанням?
If therefore the uncircumcised keep the requirements of the law, won't his uncircumcision be counted as circumcision?
27 Тому необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе – того, хто, маючи написаний [Закон] та обрізання, порушує Закон.
Won't the uncircumcision which is by nature, if it fulfills the law, judge you, who with the letter and circumcision are a transgressor of the law?
28 Бо юдей не той, хто показує це зовні, і обрізання не те, що зовні, на тілі.
For he is not a Jew who is one outwardly, neither is that circumcision which is outward in the flesh;
29 А юдей це той, хто є ним усередині, і обрізання – це обрізання серця за Духом, а не за буквою [Закону]. [Такій людині] хвала не від людей, а від Бога.
but he is a Jew who is one inwardly, and circumcision is that of the heart, by the Spirit, not in the letter; whose praise is not from people, but from God.
