До римлян 2
1 Отже, людино, яка засуджуєш інших, ти не маєш виправдання, бо, судячи іншого, ти засуджуєш саму себе, адже робиш саме те, що засуджуєш.
Akaako tokwe chikachizyo, iwe muntu, iwe nuubeteka, nkaambo nchobeteka muli umwi mulinduwe ulalipa mulandu.
2 А ми знаємо, що Бог справедливо судить тих, хто так робить.
Pele tulizi kuti lubeta lwaLeza lweendelana akasimpe na lwawida aali baabo bachita zintu zili boobu.
3 Людино, невже ти вважаєш, що, засуджуючи інших за вчинки, які ти сама робиш, уникнеш Божого суду?
Pelelangisisye eechi, iwe muntu, nuubeteka aabo bachita zintu zili boobu nikuba ulachita zili boobo ayebo. Uyoonzwenga na kulubeta lwaLeza?
4 Чи, може, ти зневажаєш багатство Його доброти, поблажливості та довготерпіння й не усвідомлюєш, що доброта Бога веде тебе до покаяння?
Na uyeeya buniini aatala abuvubi bwabubotu bwakwe, kuchedwa kwalubeta lwakwe, alimwi alukakatilo lwakwe? Tamuzi na kuti bubotu bwakwe buchitilidwe kuti bumuzulwide kukusanduka?
5 Власною впертістю й нерозкаяним серцем ти накликаєш на себе гнів на день гніву й виявлення справедливого Божого суду.
Pele nkaambo kakuyuma akutasanduka kwamoyo nkoli kulilondweda bukali mubuzuba bwabukali, nkokuti, buzuba bwakuyubununwa kwalubeta lululeme lwaLeza.
6 «Він відплатить кожному за його вчинками»:
Uyooboozya kumuntu woonse mbuli mumachitlo aakwe:
7 тим, хто з наполегливістю в добрих ділах шукає слави, честі й безсмертя, Він подарує життя вічне, (aiōnios g166)
kulibaabo bachita kabotu chabusungu akuyanduula bulumbu, kulemekwa, alimwi akutafwa, uyoopa buumi butamani. (aiōnios g166)
8 а для тих, хто через самолюбство відкидає істину та слідує за неправдою, буде гнів та лють.
Pele aabo balichitila zyabo, bataswiilili simpe pesle balaswiilila kutalulama, lunyemo abukali bupati buyosika kulimbabo.
9 Страждання й лихо буде для кожної людської душі, яка чинить зло, – спочатку для юдеїв, а потім для язичників.
Leza uyoyeta mapenzi amafwabi kumuuya wamuntu woonse wakachita bubi, kubaJuda lutaanzi, alimwi akubaGiliki.
10 А кожному, хто чинить добро, буде слава, честь і мир – спочатку юдеям, а потім язичникам.
Pele bulumbu, bulemu, aluzyalo ziyoosika kuliwoonse uuchita kabotu, kumaJuda lutaanzi, akubaGiliki.
11 Адже Бог неупереджений.
Nkaambo takwe kusaluulana pe kwaLeza.
12 Усі, хто згрішив без Закону, без Закону й загинуть, і всі, хто згрішив у Законі, за Законом будуть засуджені.
Nkaambo mbuli biingi mbubakabisya kakutakwe mulawu bayoofwa alubo kakutakwe mulawu, alimwi mbuli biingi mbubakabisya mumulawu, bayoobetekwa mumulawu.
13 Бо не ті, хто слухає Закон, праведні перед Богом, а ті, хто виконує Закон, будуть виправдані.
Nkaambo tensi basikumvwa mulawu mbibaluleme kunembo lyaLeza, pele mbaasikuchita batakalulamikwe.
14 Коли язичники, які не мають Закону, діють за своєю природою згідно з Законом, вони є законом для себе, хоча не мають Закону.
Nkaambo aawo baMaasi, batakwe mulawu, bo, mulawu kulilwabo beni, nikuba tabakwe mulawu.
15 Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхнє сумління й думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну.
Kulichechi batondeezya kuti nchito ziyandwa aamulawu zililembedwe mumyoyo yabo. Mayeyelo aabo alazuminana, alimwi miyeyo yabo tiibapi mulandu pe na kubalwanina lwabo beni
16 [Це виявиться] того дня, коли Бог, згідно з моєю Доброю Звісткою, судитиме таємні [думки та вчинки] людей через Ісуса Христа.
alimwi akuliLeza. Eezyo ziyochitikana mubuzuba aawo Leza natakabeteke nsiswa zyabantu boonse, mbuli muvangeli lyangu, kwiinda muli Jesu Kkilisito.
17 Тож, якщо ти називаєш себе юдеєм, покладаєшся на Закон і хвалишся Богом;
Na kolyaamba kuti uli muJuda, kala aatala aamulawu, botelwa chakulikankayizya muli Leza,
18 якщо ти знаєш [Його] волю і, навчений Законом, розумієш, що краще;
ziba luyando lwakwe, mpawo sala zisiyene kkuyigwa mulawu, koli walayililwa amulawu.
19 якщо ти переконаний, що ти – поводир для сліпих, світло для тих, хто в темряві,
Alimwi koli aalusinizyo kuti nduwe sikuzulwida boofu, mumuni kuibaabo bali mumudima,
20 наставник для нерозумних, учитель для немовлят, бо в Законі маєш втілення знання та істини,
muzyotololi wabafubafuba, muyisi wabaniini, alimwi koli aaluzibo akaasimpe kamulawu.
21 тоді чому ж ти, навчаючи інших, не навчаєш себе? Чому, проповідуючи проти крадіжок, сам крадеш?
Iwe, lino, noomuyisi wabamwi, toliyiisyi na we nomwini? Nywebo nimukambawuka kuti mutaabbi, mulabba na?
22 Чому, говорячи не чинити перелюбу, сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш [їхні] храми?
Nywebo nimwaamba kuti utachiti mamambi, mulachita mamambi na? Nywebo nimusesemwa mitumi, mulabbida matempele na?
23 Ти хвалишся Законом, а зневажаєш Бога, порушуючи Закон.
Nywebo nimulikankayizya mumulawu, mulamusampawula na Leza kwiinda mukusotoka mulawu?
24 Як написано: «Через вас ім’я Бога зневажається серед язичників».
Nkaambo, “izina lya Leza liluubisigwa aakati kabaMaasi akaambo kenu,” mbuli mbuzyakalembwa.
25 Обрізання має користь, якщо ти дотримуєшся Закону, але якщо ти порушник Закону, твоє обрізання стало необрізанням.
Nkaambo kupalulwa kuleempindu kulinduwe na waswiilizya mulawu, pele na koli sikusotoka mulawu, bupalulwe bwako ngabwaba kutapalulwa.
26 Тож, якщо необрізаний дотримується заповідей Закону, чи не буде його необрізання вважатися обрізанням?
Na, limo, muntu uutapalwidwe wabanya ziyandwa aamulawu, kutapalulwa kwakwe takukoyooboneka mbuli bupalulwe na?
27 Тому необрізаний від народження, виконуючи Закон, судитиме тебе – того, хто, маючи написаний [Закон] та обрізання, порушує Закон.
Alimwi ooyo uutapalwidwe takonzyi na kumubeteka na watobelezya mulawu? Oku nkukuti muli aamagwalo aalembedwe alimwi abupalulwe pele muchili basikusotoka mulawu!
28 Бо юдей не той, хто показує це зовні, і обрізання не те, що зовні, на тілі.
Nkaambo tensi uubanguwe mwinimwnini kuchiwa chaanze; nikuba bupalulwe oobo buli aanze buyo munyama.
29 А юдей це той, хто є ним усередині, і обрізання – це обрізання серця за Духом, а не за буквою [Закону]. [Такій людині] хвала не від людей, а від Бога.
Pele muJuda ooyo uuli aabwamukati, alimwi abupalulwe bwamumoyo, mu Muya, pe pe mumalembe. Bulumbo bwamuntu uuliboobu tabuzwi kumuntu pe pesi kuliLeza.
