До римлян 15

1 Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі [лише] догоджати.

We, then, who are strong, ought to bear the infirmities of the weak, and not to please ourselves.

2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для [духовного] збудування.

Wherefore, let every one of us please his neighbor, as far as it is good for edification.

3 Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».

For even Christ sought not his own pleasure: but, as it is written, "The reproaches of them who reproached you, have fallen on me."

4 Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.

Now whatever things were before written, were written for our instruction: that through the patience and admonition of the scriptures, we might have hope.

5 Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа,

Now, may the God who gives patience and admonition, give to you mutual unity of sentiment, according to Christ Jesus.

6 щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

That with one mind, and with one voice, you may glorify God, even the Father of our Lord Jesus Christ.

7 Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої.

Wherefore, cordially receive one another; even as Christ also has received us to the glory of God.

8 Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам,

Now, I affirm that Jesus Christ became a minister of the circumcision on account of the truth of God, in order to confirm the promises made to the fathers;

9 і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано: «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу]».

and that the Gentiles might praise God on account of mercy: as it is written, "For this cause I will glorify thee among the Gentiles, and sing to thy name."

10 І ще сказано: «Радійте, язичники, з Його народом!»

And again he says, "Rejoice, you Gentiles, with his people."

11 І знов: «Славте Господа, усі народи! Хваліть Його, усі племена!»

And again, "Praise the Lord, all you Gentiles; and extol him, all you people."

12 І знов Ісая каже: «Прийде Корінь Єссея і стане панувати над народами, на Нього народи покладуть усю надію».

And again, Isaiah says, to be a leader of the Gentiles; upon him shall the Gentiles place their hope."

13 Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.

Now, may the God of hope fill you with all joy, and peace, in believing; in order that you may abound in that hope, through the power of the Holy Spirit.

14 Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного.

However, my brethren, I myself am persuaded concerning you, that you also are full of goodness, being filled with all knowledge; able, also, to instruct one another.

15 І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать

But, I have written the more boldly to you, brethren; partly, as calling things to your remembrance through the favor which is given me of God.

16 бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.

In order to my being a minister of Jesus Christ, among the Gentiles, ministering the gospel of God, that there might be an offering of the Gentiles most acceptable; being sanctified by the Holy Spirit.

17 Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові.

I have, therefore, glorifying, through Christ Jesus, with respect to things pertaining to God.

18 Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки,

But, I will not dare to speak anything of what Christ has not wrought; but, of what he has wrought, by me, in order to the obedience of the Gentiles in word and deed;

19 а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа.

by the power of signs and wonders, and by the power of the Holy Spirit: so that from Jerusalem, and round about, as far as Illyricum, I have fully declared the gospel of Christ;

20 Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим,

and so, also, that I was strongly desirous to declare the gospel where Christ was not named, that I might not build on another's foundation.

21 як і написано: «Ті, кому про Нього не казали, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».

But, as it is written, "They shall see, to whom nothing has been told concerning him; and they who have not heard, shall understand."

22 Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.

For which reason, also, I have been greatly hindered from coming to you.

23 Але тепер, не маючи більше [такого] місця в цих землях, я вже кілька років прагну відвідати вас.

But now, having no more place in these parts, and having for many years a strong desire to come to you,

24 Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством.

whensoever I go toward Spain, I hope, as I pass on, to see you, and to be brought on my way thither by you, when I shall first, in some measure, be satisfied with your company.

25 Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим,

But now I go to Jerusalem, ministering to the saints;

26 бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі.

for Macedonia and Achaia have been pleased to make some contribution for the poor of the saints who are in Jerusalem.

27 Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально.

They have been pleased, indeed; and their debtors they are: for if the Gentiles have partaken of their spiritual things, they ought certainly to minister to them in temporal things.

28 Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас.

Wherefore, having finished this affair, and having sealed to them this fruit, I will go from thence by you into Spain.

29 Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.

And I know when I come to you, I shall come in the fullness of the blessing of Christ.

30 Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога,

Now, I beseech you, brethren, by the Lord Jesus Christ, and by the love of the Spirit, that you strive together with me, by prayers for me to God;

31 щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим;

that I may be delivered from the disobedient in Judea; and that my service, which I am performing for Jerusalem, may be acceptable to the saints:

32 щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами.

that in joy I may come to you, through the will of God, and may be refreshed among you.

33 Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.

Now may the God of peace be with you all. Amen.