Об'явлення 14
1 Потім я подивився, і ось переді мною Агнець. Він стояв на горі Сіон, і з Ним – сто сорок чотири тисячі, у яких на чолі написане Його ім’я та ім’я Його Отця.
And I saw, and behold, the Lamb was standing above mount Zion, and with him were one hundred and forty-four thousand, having his name and the name of his Father written on their foreheads.
2 І я почув голос із неба, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучний грім. Голос, який я почув, був схожий на звучання арф, на яких грають арфісти.
And I heard a voice from heaven, like the voice of many waters, and like the voice of a great thunder. And the voice that I heard was like that of singers, while playing on their stringed instruments.
3 Вони заспівали нову пісню перед престолом і перед чотирма живими істотами та старцями. Ніхто не міг вивчити тієї пісні, окрім ста сорока чотирьох тисяч викуплених із землі.
And they were singing what seemed like a new canticle before the throne and before the four living creatures and the elders. And no one was able to recite the canticle, except those one hundred and forty-four thousand, who were redeemed from the earth.
4 Це ті, хто не опоганився жінками, залишившись незайманими. Вони йдуть за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони були викуплені від людства – як первісні плоди Богові та Агнцю.
These are the ones who were not defiled with women, for they are Virgins. These follow the Lamb wherever he will go. These were redeemed from men as the first-fruits for God and for the Lamb.
5 В їхніх устах не було знайдено брехні. Вони – непорочні.
And in their mouth, no lie was found, for they are without flaw before the throne of God.
6 Потім я побачив іншого ангела, який летів посеред неба. Він мав проголосити вічну Добру Звістку тим, хто живе на землі: кожній нації, племені, мові та народу. (aiōnios g166)
And I saw another Angel, flying through the midst of heaven, holding the eternal Gospel, so as to evangelize those sitting upon the earth and those of every nation and tribe and language and people, (aiōnios g166)
7 Він сказав гучним голосом: «Бійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшов час Його суду. Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море та джерела вод!»
saying with a loud voice: “Fear the Lord, and give honor to him, for the hour of his judgment has arrived. And worship him who made heaven and earth, the sea and the sources of water.”
8 За ним слідував інший ангел, кажучи: «Упав! Упав Великий Вавилон! Він напоїв усі народи вином своєї статевої розпусти».
And another Angel followed, saying: “Fallen, fallen is Babylon the great, who inebriated all nations with the wine of her wrath and of fornication.”
9 Третій ангел слідував за ними, кажучи гучним голосом: «Якщо хтось поклоняється звіру та його образу й отримує його знак на чоло або руку,
And the third Angel followed them, saying with a great voice: “If anyone has worshiped the beast, or his image, or has received his character on his forehead or on his hand,
10 той буде пити нерозведене вино Божого гніву, приготовлене в чаші Його гніву. Він буде мучитися у вогні та сірці перед святими ангелами й Агнцем.
he shall drink also from the wine of the wrath of God, which has been mixed with strong wine in the cup of his wrath, and he shall be tortured with fire and sulphur in the sight of the holy Angels and before the sight of the Lamb.
11 І дим їхнього страждання буде підійматися навіки-віків. Не буде спокою ні вдень, ні вночі для тих, хто поклоняється звіру та його образу, або для тих, хто отримує знак його імені». (aiōn g165)
And the smoke of their torments shall ascend forever and ever. And they shall have no rest, day or night, those who have worshiped the beast or his image, or who have received the character of his name.” (aiōn g165)
12 У цьому терпіння святих, які виконують заповіді Божі й [залишаються] вірними Ісусу.
Here is the patient endurance of the Saints, those who keep the commandments of God and the faith of Jesus.
13 Потім я почув голос із неба, який сказав: «Напиши це: блаженні мертві, які відтепер помирають у Господі!». «Так, – каже Дух, – вони відпочинуть від своєї праці, бо їхні діла йдуть за ними».
And I heard a voice from heaven, saying to me: “Write: Blessed are the dead, who die in the Lord, now and hereafter, says the Spirit, so that they may find rest from their labors. For their works follow them.”
14 Тоді я подивився, і ось [переді мною] була біла хмара, а на хмарі сидів Хтось, подібний до Сина Людського. На голові Він мав золоту корону, а в руці – гострий серп.
And I saw, and behold, a white cloud. And upon the cloud was one sitting, resembling a son of man, having a crown of gold on his head, and a sharp sickle in his hand.
15 І ще один ангел вийшов із Храму й гучним голосом промовив до Того, Хто сидів на хмарі: «Візьми Свій серп і жни, бо прийшов час жнив і врожай землі дозрів».
And another Angel went forth from the temple, crying out in a great voice to the one sitting upon the cloud: “Send out your sickle and reap! For the hour of reaping has arrived, because the harvest of the earth has ripened.”
16 І Той, Хто сидів на хмарі, кинув Свого серпа на землю, і врожай на землі був зібраний.
And the one who was sitting upon the cloud sent out his sickle to the earth, and the earth was reaped.
17 Потім інший ангел вийшов із Храму на небі, і він теж мав гострий серп.
And another Angel went forth from the temple that is in heaven; he also had a sharp sickle.
18 І ще один ангел, який мав владу над вогнем, вийшов від жертовника й гучним голосом промовив до того, що мав гострий серп: «Надішли свій гострий серп і збери грона винограду на землі, бо його виноград дозрів».
And another Angel went forth from the altar, who held power over fire. And he cried out in a great voice to him who held the sharp sickle, saying: “Send out your sharp sickle, and harvest the clusters of grapes from the vineyard of the earth, because its grapes have matured.”
19 Ангел кинув свого серпа на землю й, зібравши виноград, вкинув його до великої давильні Божого гніву.
And the Angel sent out his sharp sickle to the earth, and he harvested the vineyard of the earth, and he cast it into the great basin of the wrath of God.
20 [Виноград] було почавлено в давильні за містом. З неї потекла кров, яка піднялася аж по вудила коней і розлилась на тисячу шістсот стадіїв.
And the basin was trodden beyond the city, and blood went forth from the basin, even as high as the harnesses of horses, out to one thousand six hundred stadia.
