Псалми 94
1 О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
The Lord is the God to whom revenge belongeth: the God of revenge hath acted freely.
2 Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
Lift up thyself, thou that judgest the earth: render a reward to the proud.
3 Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
How long shall sinners, O Lord: how long shall sinners glory?
4 Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
Shall they utter, and speak iniquity: shall all speak who work injustice?
5 Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
Thy people, O Lord, they have brought low: and they have afflicted thy inheritance.
6 Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
They have slain the widow and the stranger: and they have murdered the fatherless.
7 кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
And they have said: The Lord shall not see: neither shall the God of Jacob understand.
8 Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
Understand, ye senseless among the people: and, you fools, be wise at last.
9 Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
He that planted the ear, shall he not hear? or he that formed the eye, doth he not consider?
10 Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
He that chastiseth nations, shall he not rebuke: he that teacheth man knowledge?
11 Господь знає думки людини, що вони – марнота.
The Lord knoweth the thoughts of men, that they are vain.
12 Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
Blessed is the man whom thou shalt instruct, O Lord: and shalt teach him out of thy law.
13 щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
That thou mayst give him rest from the evil days: till a pit be dug for the wicked.
14 Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
For the Lord will not cast off his people: neither will he forsake his own inheritance.
15 Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
Until justice be turned into judgment: and they that are near it are all the upright in heart.
16 Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
Who shall rise up for me against the evildoers? or who shall stand with me against the workers of iniquity?
17 Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
Unless the Lord had been my helper, my soul had almost dwelt in hell. (questioned)
18 Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
If I said: My foot is moved: thy mercy, O Lord, assisted me.
19 Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
According to the multitude of my sorrows in my heart, thy comforts have given joy to my soul.
20 Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
Doth the seat of iniquity stick to thee, who framest labour in commandment?
21 Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
They will hunt after the soul of the just, and will condemn innocent blood.
22 Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
But the Lord is my refuge: and my God the help of my hope.
23 Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
And he will render them their iniquity: and in their malice he will destroy them: the Lord our God will destroy them.
