Псалми 94
1 О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
Jahweh, wrekende God, God der wrake, treed op;
2 Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
Verhef U, Rechter der aarde, Vergeld de trotsen wat ze verdienen!
3 Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
Hoelang nog zullen de zondaars, o Jahweh, Hoelang nog zullen de boosdoeners juichen?
4 Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
Al die booswichten pochen en snoeven, En een hoge toon slaan ze aan!
5 Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
Jahweh, ze vertrappen uw volk, En verdrukken uw erfdeel;
6 Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
Ze doden weduwen en wezen, Vermoorden die bij ons kwamen wonen.
7 кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
En dan zeggen ze nog: Jahweh ziet het niet eens, De God van Jakob merkt het niet!
8 Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
Domme kudde, word toch verstandig; Gij dwazen, wanneer wordt gij wijs?
9 Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
Zou Hij het niet horen, die het oor heeft geplant, Niet zien, die het oog heeft geschapen;
10 Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
Zou Hij, die de volkeren tuchtigt, niet straffen, Onwetend zijn, die den mens onderricht?
11 Господь знає думки людини, що вони – марнота.
Neen, Jahweh kent de gedachten der mensen, Hij weet, dat het hersenschimmen zijn.
12 Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
Jahweh, gelukkig de man, dien Gij onderricht, En dien Gij leert uit uw wet:
13 щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
Hoe hij gelaten moet zijn in dagen van rampspoed, Totdat voor den boze het graf is gedolven;
14 Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
Hoe Jahweh zijn volk niet verstoot, En nooit zijn erfdeel verlaat;
15 Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
Hoe de brave zijn recht weer verkrijgt, Alle oprechten van hart weer geluk!
16 Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
Wie anders neemt het voor mij tegen de boosdoeners op, Wie staat mij tegen de booswichten bij?
17 Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
Wanneer Jahweh mij niet te hulp was gekomen, Dan lag ik misschien al lang in het graf.
18 Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
Maar als ik denk: nú wankelt mijn voet, Dan steunt mij uw goedheid, o Jahweh;
19 Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
En wanneer zware zorgen mij innerlijk drukken, Dan verkwikt uw vertroosting mijn ziel.
20 Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
Zoudt Gij iets gemeen hebben met de zetel van onrecht, Die onheil sticht op gezag van de wet;
21 Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
Met hen, die het leven der braven belagen, En onschuldig bloed durven straffen?
22 Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
Neen, voor mij is Jahweh een toevlucht, Mijn God een veilige Rots;
23 Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
Maar hùn vergeldt Hij hun onrecht, En vernielt ze om hun boosheid: Jahweh, onze God!
