Псалми 94
1 О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
Bože silný pomst, Hospodine, Bože silný pomst, zastkvěj se.
2 Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
Zdvihni se, ó soudce vší země, a dej odplatu pyšným.
3 Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
Až dokud bezbožní, Hospodine, až dokud bezbožní budou plésati,
4 Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
Žváti a hrdě mluviti, honosíce se, všickni činitelé nepravosti?
5 Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
Lid tvůj, Hospodine, potírati a dědictví tvé bědovati?
6 Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
Vdovy a příchozí mordovati, a sirotky hubiti,
7 кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
Říkajíce: Nehledíť na to Hospodin, aniž tomu rozumí Bůh Jákobův?
8 Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
Rozumějte, ó vy hovadní v lidu, a vy blázni, kdy srozumíte?
9 Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
Zdali ten, jenž učinil ucho, neslyší? A kterýž stvořil oko, zdali nespatří?
10 Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
Zdali ten, jenž tresce národy, nebude kárati, kterýž učí lidi umění?
11 Господь знає думки людини, що вони – марнота.
Hospodinť zná myšlení lidská, že jsou pouhá marnost.
12 Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
Blahoslavený jest ten muž, kteréhož ty cvičíš, Hospodine, a z zákona svého jej vyučuješ.
13 щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
Abys mu způsobil pokoj před časy zlými, až by za tím vykopána byla bezbožníku jáma.
14 Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
Neboť neopustí Hospodin lidu svého, a dědictví svého nezanechá,
15 Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
Ale až k spravedlnosti navrátí se soud, a za ním všickni upřímého srdce.
16 Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
Kdož by se byl o mne zasadil proti zlostníkům? Kdo by se byl za mne postavil proti těm, jenž páší nepravost?
17 Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
Kdyby mi Hospodin nebyl ku pomoci, tudíž by se byla octla duše má v mlčení.
18 Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
Již jsem byl řekl: Klesla noha má, ale milosrdenství tvé, ó Hospodine, zdrželo mne.
19 Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
Ve množství přemyšlování mých u vnitřnosti mé, tvá potěšování obveselovala duši mou.
20 Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
Zdaliž se k tobě přitovaryší stolice převráceností těch, jenž vynášejí nátisk mimo spravedlnost,
21 Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
Jenž se shlukují proti duši spravedlivého, a krev nevinnou odsuzují?
22 Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
Ale Hospodin jest mým hradem vysokým, a Bůh můj skalou útočiště mého.
23 Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
Onť obrátí na ně nepravost jejich, a zlostí jejich zahladí je, zahladí je Hospodin Bůh náš.
