Псалми 88
1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
Доамне, Думнезеул мынтуирий меле! Зи ши ноапте стриг ынаинтя Та!
2 Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
С-ажунгэ ругэчуня мя ынаинтя Та! Я аминте ла черериле меле,
кэч ми с-а сэтурат суфлетул де реле ши ми се апропие вяца де Локуинца морцилор. (Sheol h7585)
4 Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
Сунт пус ын рындул челор че се кобоарэ ын гроапэ, сунт ка ун ом каре ну май аре путере.
5 Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
Стау ынтинс принтре чей морць ка чей учишь ши кулкаць ын мормынт, де каре ну-Ць май адучь аминте ши каре сунт деспэрциць де мына Та.
6 Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
М-ай арункат ын гроапа чя май де жос, ын ынтунерик, ын адынкурь.
7 Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
Мыния Та мэ апасэ ши мэ нэпэдешть ку тоате валуриле Тале.
8 Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
Ай ындепэртат де ла мине пе тоць приетений мей, м-ай фэкут о причинэ де скырбэ пентру ей; сунт ынкис ши ну пот сэ ес.
9 очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
Ми се топеск окий де суферинцэ; ын тоате зилеле Те кем, Доамне, ши-мь ынтинд мыниле спре Тине!
10 Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
Оаре пентру морць фачь Ту минунь? Сау се скоалэ морций сэ Те лауде?
11 Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
Се ворбеште де бунэтатя Та ын мормынт ши де крединчошия Та ын адынк?
12 Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
Сунт куноскуте минуниле Тале ын ынтунерик ши дрептатя Та ын цара уйтэрий?
13 Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
Доамне, еу Ыць чер ажуторул ши диминяца ругэчуня мя се ыналцэ ла Тине.
14 Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
Пентру че, Доамне, лепезь суфлетул меу? Пентру че ымь аскунзь Фаца Та?
15 Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
Дин тинереце, сунт ненорочит ши траг сэ мор, сунт купринс де спаймеле Тале ши ну штиу че сэ май фак.
16 Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
Мыния Та трече песте мине, спаймеле Тале мэ нимическ де тот.
17 Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
Еле мэ ынконжоарэ тоатэ зиуа ка ниште апе, мэ ынфэшоарэ тоате деодатэ.
18 Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
Ай депэртат де ла мине пе приетень ши товарэшь, ши чей де апроапе ай мей с-ау фэкут невэзуць.
