Псалми 88
1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
A song. A psalm of the descendants of Korah. For the music director. To the tune “Mahalath Leannoth.” A maskil by Heman the Ezrahite Lord, God of my salvation, I cry out to you day and night.
2 Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Please listen to my prayer; hear my words as I plead with you.
My life is full of troubles, and my death is approaching. (Sheol h7585)
4 Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
I'm counted among the dying; a man with no strength.
5 Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
I am abandoned among the dead, lying like a corpse in the grave, forgotten and beyond your care.
6 Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
You have placed me in a deep pit, in the depths of darkness.
7 Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
Your hostility crushes me; you are drowning me under your crashing waves. (Selah)
8 Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
You have made my friends avoid me by making me look repulsive to them. I'm trapped, I can't go out.
9 очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
I've cried my eyes out begging you every day for your help, Lord, holding out my hands to you.
10 Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
Do you do miracles among the dead? Do the dead stand up to praise you? (Selah)
11 Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
Your faithful love—is it mentioned in the grave? Your trustworthiness—is it discussed in the place of destruction?
12 Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
Are the wonderful things you do known in the darkness? Is your goodness known in the land of forgetfulness?
13 Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
But I cry out to you for help; every morning I pray to you.
14 Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
Lord, why do you reject me? Why do you turn away from me?
15 Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
I have been sick since I was young, often at death's door. I have had to bear the terrible things you've done to me. I'm in despair!
16 Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
Your anger has overcome me; the terrible things you do have destroyed me.
17 Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
They surround me all the time like floodwaters, swallowing me up.
18 Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
You have made my family and friends avoid me. Darkness is my only friend.
