Псалми 83
1 Пісня. Псалом Асафів. Боже, не залишайся в тиші, не мовчи й не заспокоюйся, о Боже!
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 Адже вороги Твої гомонять і ненависники Твої підняли голови.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 Складають змову проти Твого народу й радяться проти тих, кого Ти бережеш.
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 Сказали вони: «Ходімо, знищимо їх з-поміж народів, і не згадається більше ім’я Ізраїля».
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Змовилися одностайно, уклали проти Тебе угоду –
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 шатри Едомові й ізмаїльтяни, Моав і аґаряни,
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Ґевал, Аммон і Амалик, Филистея із жителями Тира.
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Навіть Ассирія приєдналася до них, ставши сильним плечем для синів Лотових. (Села)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Зроби з ними так, як із Мідіаном, як із Сісерою й Явіном при потоці Кішон,
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 що були знищені в Ен-Дорі й стали гноєм землі.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Учини з вельможами їхніми, як з Оревом і Зевом, і з князями їхніми, як із Зевахом і Цальманом,
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 що говорили: «Візьмемо собі у спадок угіддя Божі».
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Боже мій, нехай будуть вони, як курява, як полова на вітрі.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Як вогонь пожирає ліс і як полум’я обпікає гори,
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 так Ти пожени їх Своєю бурею й вихором Своїм збентеж їх.
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Вкрий їхні обличчя безчестям, і нехай шукають вони ім’я Твоє, Господи!
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Нехай вони посоромляться й збентежаться навіки, нехай вкриються ганьбою й загинуть.
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 Нехай пізнають, що Ти, Чиє ім’я – Господь, лише Ти один Всевишній над усією землею.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
