Псалми 81
1 Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
Til Sangmesteren; til Githith; af Asaf.
2 Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
Synger med Fryd for Gud, vor Styrke, raaber med Glæde for Jakobs Gud!
3 Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
Istemmer Lovsang, og giver Trommen, den liflige Harpe med Psalteren hid!
4 Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
Blæser i Trompeten ved Nymaane, ved Fuldmaane, til vor Højtidsdag!
5 Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
Thi den er en Skik i Israel, en Lov for Jakobs Gud.
6 «Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
Den satte han til et Vidnesbyrd i Josef, der han drog ud imod Ægyptens Land; jeg hørte en Røst, som jeg ikke kendte:
7 У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
„Jeg tog Byrden bort fra hans Skuldre, hans Hænder bleve befriede fra Bærekurven.
8 Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
Du paakaldte i Nøden, og jeg udfriede dig; jeg bønhørte dig fra Tordenskyens Skjul, jeg prøvede dig ved Meriba Vande. (Sela)
9 Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
Hør, mit Folk! og jeg vil vidne imod dig; Israel! gid du vilde høre mig.
10 Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
Der skal ingen fremmed Gud være hos dig, og du skal ikke tilbede andre Folks Gud.
11 Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
Jeg er Herren din Gud, som førte dig op fra Ægyptens Land; lad din Mund vidt op, og jeg vil fylde den.
12 Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
Men mit Folk hørte ikke min Røst, og Israel vilde ikke tjene mig.
13 О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
Og jeg lod dem fare i deres Hjertes Stivhed; de vandrede efter deres egne Raad.
14 Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
Gid mit Folk vilde høre mig! gid Israel vilde vandre paa mine Veje!
15 Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
Da vilde jeg om et lidet ydmyge deres Fjender og vende min Haand imod deres Modstandere.
16 Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
De, som hade Herren, skulde smigre for det, og deres Tid skulde vare evindelig. Og jeg skulde bespise det med den bedste Hvede, ja, jeg vilde mætte dig med Honning af en Klippe”.
