Псалми 79
1 Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.
Думнезеуле, ау нэвэлит нямуриле ын моштениря Та, ау пынгэрит Темплул Тэу чел сфынт ши ау префэкут Иерусалимул ынтр-ун морман де петре.
2 Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.
Трупуриле неынсуфлеците але робилор Тэй ле-ау дат сэ ле мэнынче пэсэриле черулуй, ши карня крединчошилор Тэй ау дат-о с-о мэнынче фяреле пэмынтулуй.
3 Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати [їх].
Ка апа ле-ау вэрсат сынӂеле, де жур ымпрежурул Иерусалимулуй, ши н-а фост нимень сэ-й ынгроапе.
4 Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.
Ам ажунс де окара вечинилор ноштри, де батжокура ши де рысул челор че не ынконжоарэ.
5 Доки, Господи, гнів Твій триватиме – вічно? [Доки] палатиме ревність Твоя, немов вогонь?
Пынэ кынд, Доамне, Те вей мыния фэрэ ынчетаре ши ва арде мыния Та ка фокул?
6 Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,
Варсэ-Ць мыния песте нямуриле каре ну Те куноск ши песте ымпэрэцииле каре ну кямэ Нумеле Тэу!
7 бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.
Кэч ау мынкат пе Иаков ши й-ау пустиит локуинца.
8 Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.
Ну-Ць май адуче аминте де нелеӂюириле стрэмошилор ноштри, чи сэ не ясэ деграбэ ынаинте ындурэриле Тале, кэч сунтем ненорочиць де тот!
9 Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.
Ажутэ-не, Думнезеул мынтуирий ноастре, пентру слава Нумелуй Тэу! Избэвеште-не ши яртэ-не пэкателе, пентру Нумеле Тэу!
10 Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші [побачать це].
Пентру че сэ зикэ нямуриле: „Унде есте Думнезеул лор?” Сэ се штие ынаинтя окилор ноштри, принтре нямурь, кэ Ту рэзбунь сынӂеле вэрсат ал робилор Тэй!
11 Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи [життя] приреченим на смерть.
Сэ ажунгэ пынэ ла Тине ӂеметеле приншилор де рэзбой! Скапэ, прин брацул Тэу чел путерник, пе чей че пер!
12 Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.
Ынтоарче вечинилор ноштри де шапте орь ын сынул лор батжокуриле каре Ци ле-ау арункат ей Цие, Доамне!
13 А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.
Ши ной, попорул Тэу, турма пэшуний Тале, Те вом лэуда ын вечь ши вом вести дин ням ын ням лауделе Тале.
