Псалми 78
1 Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
intellectus Asaph adtendite populus meus legem meam inclinate aurem vestram in verba oris mei
2 Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
aperiam in parabola os meum eloquar propositiones ab initio
3 які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
quanta audivimus et cognovimus ea et patres nostri narraverunt nobis
4 Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
non sunt occultata a filiis eorum in generationem alteram narrantes laudes Domini et virtutes eius et mirabilia eius quae fecit
5 Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
et suscitavit testimonium in Iacob et legem posuit in Israhel quanta mandavit patribus nostris nota facere ea filiis suis
6 щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
ut cognoscat generatio altera filii qui nascentur et exsurgent et narrabunt filiis suis
7 Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
ut ponant in Deo spem suam et non obliviscantur opera Dei et mandata eius exquirant
8 Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
ne fiant sicut patres eorum generatio prava et exasperans generatio quae non direxit cor suum et non est creditus cum Deo spiritus eius
9 Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
filii Effrem intendentes et mittentes arcus conversi sunt in die belli
10 Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
non custodierunt testamentum Dei et in lege eius noluerunt ambulare
11 Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
et obliti sunt benefactorum eius et mirabilium eius quae ostendit eis
12 Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
coram patribus eorum quae fecit mirabilia in terra Aegypti in campo Taneos
13 Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
interrupit mare et perduxit eos statuit aquas quasi utrem
14 Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
et deduxit eos in nube diei et tota nocte in inluminatione ignis
15 Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
interrupit petram in heremo et adaquavit eos velut in abysso multa
16 Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
et eduxit aquam de petra et deduxit tamquam flumina aquas
17 Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
et adposuerunt adhuc peccare ei in ira excitaverunt Excelsum in inaquoso
18 Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
et temptaverunt Deum in cordibus suis ut peterent escas animabus suis
19 Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
et male locuti sunt de Deo dixerunt numquid poterit Deus parare mensam in deserto
20 Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
quoniam percussit petram et fluxerunt aquae et torrentes inundaverunt numquid et panem potest dare aut parare mensam populo suo
21 Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
ideo audivit Dominus et distulit et ignis accensus est in Iacob et ira ascendit in Israhel
22 бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
quia non crediderunt in Deo nec speraverunt in salutare eius
23 Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
et mandavit nubibus desuper et ianuas caeli aperuit
24 і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
et pluit illis manna ad manducandum et panem caeli dedit eis
25 Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
panem angelorum manducavit homo cibaria misit eis in abundantiam
26 Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
transtulit austrum de caelo et induxit in virtute sua africum
27 Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
et pluit super eos sicut pulverem carnes et sicut harenam maris volatilia pinnata
28 яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
et ceciderunt in medio castrorum eorum circa tabernacula eorum
29 Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
et manducaverunt et saturati sunt nimis et desiderium eorum adtulit eis
30 Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
non sunt fraudati a desiderio suo adhuc escae eorum erant in ore ipsorum
31 як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
et ira Dei ascendit in eos et occidit pingues eorum et electos Israhel inpedivit
32 Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
in omnibus his peccaverunt adhuc et non crediderunt mirabilibus eius
33 Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
et defecerunt in vanitate dies eorum et anni eorum cum festinatione
34 Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
cum occideret eos quaerebant eum et revertebantur et diluculo veniebant ad Deum
35 І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
et rememorati sunt quia Deus adiutor est eorum et Deus excelsus redemptor eorum est
36 Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
et dilexerunt eum in ore suo et lingua sua mentiti sunt ei
37 та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
cor autem ipsorum non erat rectum cum eo nec fideles habiti sunt in testamento eius
38 Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
ipse autem est misericors et propitius fiet peccatis eorum et non perdet eos et abundabit ut avertat iram suam et non accendet omnem iram suam
39 Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
et recordatus est quia caro sunt spiritus vadens et non rediens
40 Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
quotiens exacerbaverunt eum in deserto in ira concitaverunt eum in inaquoso
41 Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
et conversi sunt et temptaverunt Deum et Sanctum Israhel exacerbaverunt
42 Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
non sunt recordati manus eius die qua redemit eos de manu tribulantis
43 коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
sicut posuit in Aegypto signa sua et prodigia sua in campo Taneos
44 Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
et convertit in sanguine flumina eorum et imbres eorum ne biberent
45 Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
misit in eos cynomiam et comedit eos et ranam et disperdit eos
46 Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
et dedit erugini fructus eorum et labores eorum lucustae
47 Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
et occidit in grandine vineam eorum et moros eorum in pruina
48 Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
et tradidit grandini iumenta eorum et possessionem eorum igni
49 Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
misit in eos iram indignationis suae indignationem et iram et tribulationem inmissionem per angelos malos
50 Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
viam fecit semitae irae suae non pepercit a morte animarum eorum et iumenta eorum in morte conclusit
51 І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
et percussit omne primitivum in terra Aegypti primitias laborum eorum in tabernaculis Cham
52 Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
et abstulit sicut oves populum suum et perduxit eos tamquam gregem in deserto
53 Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
et deduxit eos in spe et non timuerunt et inimicos eorum operuit mare
54 І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
et induxit eos in montem sanctificationis suae montem quem adquisivit dextera eius et eiecit a facie eorum gentes et sorte divisit eis terram in funiculo distributionis
55 Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
et habitare fecit in tabernaculis eorum tribus Israhel
56 Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
et temptaverunt et exacerbaverunt Deum excelsum et testimonia eius non custodierunt
57 І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
et averterunt se et non servaverunt pactum quemadmodum patres eorum conversi sunt in arcum pravum
58 Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
et in ira concitaverunt eum in collibus suis et in sculptilibus suis ad aemulationem eum provocaverunt
59 Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
audivit Deus et sprevit et ad nihilum redegit valde Israhel
60 Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
et reppulit tabernaculum Selo tabernaculum suum ubi habitavit in hominibus
61 І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
et tradidit in captivitatem virtutem eorum et pulchritudinem eorum in manus inimici
62 Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
et conclusit in gladio populum suum et hereditatem suam sprevit
63 Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
iuvenes eorum comedit ignis et virgines eorum non sunt lamentatae
64 Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
sacerdotes eorum in gladio ceciderunt et viduae eorum non plorabuntur
65 Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
et excitatus est tamquam dormiens Dominus tamquam potens crapulatus a vino
66 І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
et percussit inimicos suos in posteriora obprobrium sempiternum dedit illis
67 Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
et reppulit tabernaculum Ioseph et tribum Effrem non elegit
68 Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
et elegit tribum Iuda montem Sion quem dilexit
69 Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
et aedificavit sicut unicornium sanctificium suum in terra quam fundavit in saecula
70 І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
et elegit David servum suum et sustulit eum de gregibus ovium de post fetantes accepit eum
71 привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
pascere Iacob servum suum et Israhel hereditatem suam
72 І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
et pavit eos in innocentia cordis sui et in intellectibus manuum suarum deduxit eos
