Псалми 78
1 Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
| משכיל לאסף האזינה עמי תורתי הטו אזנכם לאמרי-פי |
2 Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
| אפתחה במשל פי אביעה חידות מני-קדם |
3 які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
| אשר שמענו ונדעם ואבותינו ספרו-לנו |
4 Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
| לא נכחד מבניהם-- לדור אחרון מספרים תהלות יהוה ועזוזו ונפלאתיו אשר עשה |
5 Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
| ויקם עדות ביעקב ותורה שם בישראל אשר צוה את-אבותינו-- להודיעם לבניהם |
6 щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
| למען ידעו דור אחרון--בנים יולדו יקמו ויספרו לבניהם |
7 Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
| וישימו באלהים כסלם ולא ישכחו מעללי-אל ומצותיו ינצרו |
8 Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
| ולא יהיו כאבותם-- דור סורר ומרה דור לא-הכין לבו ולא-נאמנה את-אל רוחו |
9 Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
| בני-אפרים נושקי רומי-קשת הפכו ביום קרב |
10 Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
| לא שמרו ברית אלהים ובתורתו מאנו ללכת |
11 Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
| וישכחו עלילותיו ונפלאותיו אשר הראם |
12 Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
| נגד אבותם עשה פלא בארץ מצרים שדה-צען |
13 Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
| בקע ים ויעבירם ויצב-מים כמו-נד |
14 Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
| וינחם בענן יומם וכל-הלילה באור אש |
15 Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
| יבקע צרים במדבר וישק כתהמות רבה |
16 Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
| ויוצא נוזלים מסלע ויורד כנהרות מים |
17 Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
| ויוסיפו עוד לחטא-לו-- למרות עליון בציה |
18 Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
| וינסו-אל בלבבם-- לשאל-אכל לנפשם |
19 Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
| וידברו באלהים אמרו היוכל אל--לערך שלחן במדבר |
20 Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
| הן הכה-צור ויזובו מים-- ונחלים ישטפו הגם-לחם יוכל תת אם-יכין שאר לעמו |
21 Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
| לכן שמע יהוה-- ויתעבר ואש נשקה ביעקב וגם-אף עלה בישראל |
22 бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
| כי לא האמינו באלהים ולא בטחו בישועתו |
23 Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
| ויצו שחקים ממעל ודלתי שמים פתח |
24 і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
| וימטר עליהם מן לאכל ודגן-שמים נתן למו |
25 Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
| לחם אבירים אכל איש צידה שלח להם לשבע |
26 Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
| יסע קדים בשמים וינהג בעזו תימן |
27 Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
| וימטר עליהם כעפר שאר וכחול ימים עוף כנף |
28 яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
| ויפל בקרב מחנהו סביב למשכנתיו |
29 Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
| ויאכלו וישבעו מאד ותאותם יבא להם |
30 Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
| לא-זרו מתאותם עוד אכלם בפיהם |
31 як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
| ואף אלהים עלה בהם ויהרג במשמניהם ובחורי ישראל הכריע |
32 Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
| בכל-זאת חטאו-עוד ולא-האמינו בנפלאותיו |
33 Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
| ויכל-בהבל ימיהם ושנותם בבהלה |
34 Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
| אם-הרגם ודרשוהו ושבו ושחרו-אל |
35 І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
| ויזכרו כי-אלהים צורם ואל עליון גאלם |
36 Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
| ויפתוהו בפיהם ובלשונם יכזבו-לו |
37 та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
| ולבם לא-נכון עמו ולא נאמנו בבריתו |
38 Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
| והוא רחום יכפר עון-- ולא-ישחית והרבה להשיב אפו ולא-יעיר כל-חמתו |
39 Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
| ויזכר כי-בשר המה רוח הולך ולא ישוב |
40 Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
| כמה ימרוהו במדבר יעציבוהו בישימון |
41 Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
| וישובו וינסו אל וקדוש ישראל התוו |
42 Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
| לא-זכרו את-ידו יום אשר-פדם מני-צר |
43 коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
| אשר-שם במצרים אתותיו ומופתיו בשדה-צען |
44 Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
| ויהפך לדם יאריהם ונזליהם בל-ישתיון |
45 Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
| ישלח בהם ערב ויאכלם וצפרדע ותשחיתם |
46 Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
| ויתן לחסיל יבולם ויגיעם לארבה |
47 Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
| יהרג בברד גפנם ושקמותם בחנמל |
48 Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
| ויסגר לברד בעירם ומקניהם לרשפים |
49 Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
| ישלח-בם חרון אפו--עברה וזעם וצרה משלחת מלאכי רעים |
50 Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
| יפלס נתיב לאפו לא-חשך ממות נפשם וחיתם לדבר הסגיר |
51 І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
| ויך כל-בכור במצרים ראשית אונים באהלי-חם |
52 Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
| ויסע כצאן עמו וינהגם כעדר במדבר |
53 Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
| וינחם לבטח ולא פחדו ואת-אויביהם כסה הים |
54 І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
| ויביאם אל-גבול קדשו הר-זה קנתה ימינו |
55 Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
| ויגרש מפניהם גוים-- ויפילם בחבל נחלה וישכן באהליהם שבטי ישראל |
56 Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
| וינסו וימרו את-אלהים עליון ועדותיו לא שמרו |
57 І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
| ויסגו ויבגדו כאבותם נהפכו כקשת רמיה |
58 Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
| ויכעיסוהו בבמותם ובפסיליהם יקניאוהו |
59 Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
| שמע אלהים ויתעבר וימאס מאד בישראל |
60 Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
| ויטש משכן שלו אהל שכן באדם |
61 І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
| ויתן לשבי עזו ותפארתו ביד-צר |
62 Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
| ויסגר לחרב עמו ובנחלתו התעבר |
63 Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
| בחוריו אכלה-אש ובתולתיו לא הוללו |
64 Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
| כהניו בחרב נפלו ואלמנתיו לא תבכינה |
65 Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
| ויקץ כישן אדני כגבור מתרונן מיין |
66 І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
| ויך-צריו אחור חרפת עולם נתן למו |
67 Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
| וימאס באהל יוסף ובשבט אפרים לא בחר |
68 Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
| ויבחר את-שבט יהודה את-הר ציון אשר אהב |
69 Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
| ויבן כמו-רמים מקדשו כארץ יסדה לעולם |
70 І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
| ויבחר בדוד עבדו ויקחהו ממכלאת צאן |
71 привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
| מאחר עלות הביאו לרעות ביעקב עמו ובישראל נחלתו |
72 І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
| וירעם כתם לבבו ובתבונות כפיו ינחם |
