Псалми 78
1 Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
Cantique d'Asaph. Ecoute, ô mon peuple, mon enseignement; prête l'oreille aux paroles de ma bouche.
2 Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
Je vais ouvrir ma bouche pour dire des sentences, je publierai les mystères des temps anciens.
3 які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
Ce que nous avons entendu, ce que nous avons appris, ce que nos pères nous ont raconté,
4 Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
nous ne le cacherons pas à leurs enfants; nous dirons à la génération future les louanges de Yahweh, et sa puissance, et les prodiges qu'il a opérés.
5 Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
Il a mis une règle en Jacob, il a établi une loi en Israël, qu'il a enjoint à nos pères d'apprendre à leurs enfants,
6 щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
pour qu'elles soient connues des générations suivantes, des enfants qui naîtraient et qui se lèveraient, pour les raconter à leur tour à leurs enfants.
7 Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
Ainsi ils mettraient en Dieu leur confiance, ils n'oublieraient point les œuvres de Dieu, et ils observeraient ses préceptes;
8 Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
ils ne seraient point, comme leurs pères, une race indocile et rebelle, une race au cœur volage, dont l'esprit n'est pas fidèle à Dieu.
9 Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
Les fils d'Ephraïm, archers habiles à tirer de l'arc, ont tourné le dos au jour du combat;
10 Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
ils n'ont pas gardé l'alliance de Dieu, ils ont refusé de marcher selon sa loi;
11 Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
ils ont mis en oubli ses grandes œuvres, et les merveilles qu'il leur avait montrées.
12 Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
Devant leurs pères, il avait fait des prodiges, au pays de l'Egypte, dans les campagnes de Tanis.
13 Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
Il ouvrit la mer pour les faire passer; Il retint les eaux dressées comme un monceau
14 Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
Il les conduisit le jour par la nuée, et toute la nuit par un feu brillant.
15 Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
Il fendit les rochers dans le désert, et il donna à boire comme des flots abondants.
16 Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
Du rocher il fit jaillir des ruisseaux, et couler l'eau par torrents.
17 Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
Mais ils continuèrent de pécher contre lui, de se révolter contre le Très-Haut dans le désert.
18 Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
Ils tentèrent Dieu dans leur cœur, en demandant de la nourriture selon leur convoitise.
19 Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
Ils parlèrent contre Dieu et dirent: " Dieu pourra-t-il dresser une table dans le désert?
20 Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
Voici qu'il a frappé le rocher, et des eaux ont coulé, et des torrents se sont répandus; pourra-t-il aussi nous donner du pain ou bien procurer de la viande à son peuple? "
21 Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
Yahweh entendit et il fut irrité, un feu s'alluma contre Jacob, et la colère s'éleva contre Israël,
22 бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
parce qu'ils n'avaient pas eu foi en Dieu et n'avaient pas espéré en son secours.
23 Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
Cependant il commanda aux nuées d'en haut, et il ouvrit les portes du ciel;
24 і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
il fit pleuvoir sur eux la manne pour les nourrir, et leur donna le froment du ciel.
25 Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
Chacun mangea le pain des forts, Il leur envoya de la nourriture à satiété.
26 Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
Il fit souffler dans le ciel le vent d'orient, il amena par sa puissance le vent du midi;
27 Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
il fit pleuvoir sur eux la viande comme de la poussière, et les oiseaux ailés comme le sable des mers.
28 яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
Il les fit tomber au milieu de leur camp, autour de leurs tentes.
29 Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
Ils mangèrent et se rassasièrent à l'excès; Dieu leur donna ce qu'ils avaient désiré.
30 Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
Ils n'avaient pas encore satisfait leur convoitise, et leur nourriture était encore à leur bouche,
31 як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
quand la colère de Dieu s'éleva contre eux; il frappa de mort les mieux repus, il abattit les jeunes hommes d'Israël.
32 Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
Après tout cela, ils péchèrent encore, et n'eurent pas foi dans ses prodiges.
33 Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
Alors il dissipa leurs jours comme un souffle, et leurs années par une fin soudaine.
34 Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
Quand il les frappait de mort, ils le cherchaient, ils revenaient, empressés à retrouver Dieu,
35 І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
ils se rappelaient que Dieu était leur rocher, et le Dieu Très-Haut leur libérateur.
36 Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
Mais ils le trompaient par leurs paroles, et leur langue lui mentait;
37 та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
leur cœur n'était pas ferme avec lui, ils n'étaient pas fidèles à son alliance.
38 Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
Mais lui est miséricordieux: il pardonne le péché et ne détruit pas; souvent il retint sa colère, et ne se livra pas à toute sa fureur.
39 Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
Il se souvenait qu'ils n'étaient que chair, un souffle qui s'en va et ne revient plus.
40 Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
Que de fois ils se révoltèrent contre lui dans le désert, ils l'irritèrent dans la solitude!
41 Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
Ils ne cessèrent de tenter Dieu et de provoquer le Saint d'Israël.
42 Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
Ils ne se souvinrent plus de sa puissance, du jour où il les délivra de l'oppresseur,
43 коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
où il montra ses prodiges en Egypte, ses actions merveilleuses dans les campagnes de Tanis.
44 Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
Il changea leurs fleuves en sang, et ils ne purent boire à leurs ruisseaux.
45 Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
Il envoya contre eux le moucheron qui les dévora, et la grenouille qui les fit périr.
46 Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
Il livra leurs récoltes à la sauterelle, le produit de leur travail à ses essaims.
47 Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
Il détruisit leurs vignes par la grêle, et leurs sycomores par les grêlons.
48 Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
Il abandonna leur bétail à la grêle, et leurs troupeaux aux coups de la foudre.
49 Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
Il déchaîna contre eux le feu de son courroux, la fureur, la rage et la détresse, toute une armée d'anges de malheur.
50 Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
Il donna libre carrière à sa colère, il ne sauva pas leur âme de la mort, il livra leur vie à la destruction.
51 І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
Il frappa tous les premiers-nés en Egypte, les prémices de la force sous les tentes de Cham.
52 Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
Il fit partir son peuple comme des brebis, il les mena comme un troupeau dans le désert.
53 Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
Il les dirigea sûrement, sans qu'ils eussent rien à craindre, et la mer engloutit leurs ennemis.
54 І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
Il les fit arriver jusqu'à sa frontière sainte, jusqu'à la montagne que sa droite a conquise.
55 Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
Il chassa les nations devant eux, leur assigna par le sort leur part d'héritage, et fit habiter dans leurs tentes les tribus d'Israël.
56 Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
Cependant ils ont encore tenté et provoqué le Dieu Très-Haut, et ils n'ont pas observé ses ordonnances.
57 І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
Ils se sont détournés et ont été infidèles comme leurs pères, ils se sont détournés comme un arc trompeur.
58 Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
Ils l'ont irrité par leurs hauts lieux, ils ont excité sa jalousie par leurs idoles.
59 Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
Dieu entendit et s'indigna, il prit Israël en grande aversion.
60 Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
Il dédaigna la demeure de Silo, la tente où il habitait parmi les hommes.
61 І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
Il livra sa force à la captivité, et sa majesté aux mains de l'ennemi.
62 Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
Il abandonna son peuple au glaive, et il s'indigna contre son héritage.
63 Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
Le feu dévora ses jeunes hommes, et ses vierges n'entendirent point le chant nuptial.
64 Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
Ses prêtres tombèrent par l'épée, et ses veuves ne se lamentèrent point.
65 Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
Le Seigneur se réveilla, comme un homme endormi, pareil au guerrier subjugué par le vin.
66 І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
Il frappa ses ennemis par derrière, il leur infligea une honte éternelle.
67 Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
Mais il prit en aversion la tente de Joseph, et il répudia la tribu d'Ephraïm.
68 Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
Il choisit la tribu de Juda, la montagne de Sion qu'il aimait.
69 Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
Et il bâtit son sanctuaire comme les hauteurs du ciel, comme la terre qu'il a fondée pour toujours.
70 І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
Il choisit David, son serviteur, et le tira des bergeries;
71 привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
Il le prit derrière les brebis mères, pour paître Jacob, son peuple, et Israël, son héritage.
72 І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
Et David les guida dans la droiture de son cœur, et il les conduisit d'une main habile.
