Псалми 77
1 Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
Au maître de chant, ... Idithun. Psaume d'Asaph. Ma voix s'élève vers Dieu, et je crie; ma voix s'élève vers Dieu: qu'il m'entende!
2 У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
Au jour de ma détresse, je cherche le Seigneur; mes mains sont étendues la nuit sans se lasser; mon âme refuse toute consolation.
3 Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
Je me souviens de Dieu, et je gémis; je médite, et mon esprit est abattu. — Séla.
4 Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
Tu tiens mes paupières ouvertes; et, dans mon agitation, je ne puis parler.
5 Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
Alors je pense aux jours anciens, aux années d'autrefois.
6 Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
Je me rappelle mes cantiques pendant la nuit, je réfléchis au dedans de mon cœur, et mon esprit se demande:
7 Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
" Le Seigneur rejettera-t-il pour toujours, ne sera-t-il plus favorable?
8 Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
Sa bonté est-elle épuisée pour jamais, en est-ce fait de ses promesses pour les âges futurs?
9 Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
Dieu a-t-il oublié sa clémence, a-t-il, dans sa colère, retiré sa miséricorde? " — Séla.
10 Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
Je dis: " Ce qui fait ma souffrance, c'est que la droite du Très-Haut a changé! "
11 Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
Je veux rappeler les œuvres de Yahweh, car je me souviens de tes merveilles d'autrefois,
12 Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
Je veux réfléchir sur toutes tes œuvres, et méditer sur tes hauts faits.
13 Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
O Dieu, tes voies sont saintes: quel Dieu est grand comme notre Dieu?
14 Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
Tu es le Dieu qui fait des prodiges; tu as manifesté ta puissance parmi les nations.
15 Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
Par ton bras, tu as délivré ton peuple, les fils de Jacob et de Joseph. — Séla.
16 Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
Les eaux t'ont vu, ô Dieu, les eaux t'ont vu, et elles ont tremblé; les abîmes se sont émus.
17 Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
Les nuées déversèrent leurs eaux, les nues firent entendre leur voix, et tes flèches volèrent de toutes parts.
18 Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
Ton tonnerre retentit dans le tourbillon; les éclairs illuminèrent le monde; la terre frémit et trembla.
19 Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
La mer fut ton chemin, les grandes eaux ton sentier, et l'on ne put reconnaître tes traces.
20 Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
Tu as conduit ton peuple comme un troupeau, par la main de Moïse et d'Aaron.
