< Псалми 77 >
1 Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
Pour le chef musicien. À Jeduthun. Un psaume d'Asaph. Mon cri va vers Dieu! En effet, je crie à l'aide de Dieu, et qu'il m'écoute.
2 У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
Au jour de ma détresse, j'ai cherché l'Éternel. Ma main a été tendue dans la nuit, et ne s'est pas fatiguée. Mon âme a refusé d'être réconfortée.
3 Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
Je me souviens de Dieu, et je gémis. Je me plains, et mon esprit est accablé. (Selah)
4 Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
Tu tiens mes paupières ouvertes. Je suis tellement troublé que je ne peux pas parler.
5 Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
J'ai considéré les jours d'autrefois, les années des temps anciens.
6 Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
Je me souviens de ma chanson dans la nuit. Je considère dans mon propre cœur; mon esprit s'enquiert diligemment:
7 Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
« Le Seigneur nous rejettera-t-il à jamais? Ne sera-t-il plus favorable?
8 Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
Sa bonté s'est-elle évanouie pour toujours? Sa promesse échoue-t-elle pour des générations?
9 Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
Dieu a-t-il oublié d'être gracieux? A-t-il, dans sa colère, retenu sa compassion? (Selah)
10 Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
Alors je me suis dit: « Je vais faire appel à cela: les années de la main droite du Très-Haut. »
11 Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
Je me souviendrai des œuvres de l'Éternel; car je me souviendrai de tes merveilles d'antan.
12 Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
Je méditerai aussi sur toute ton œuvre, et considérez vos actions.
13 Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
Ton chemin, Dieu, est dans le sanctuaire. Quel dieu est grand comme Dieu?
14 Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
Tu es le Dieu qui fait des merveilles. Tu as fait connaître ta force parmi les peuples.
15 Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
Tu as racheté ton peuple par ton bras, les fils de Jacob et de Joseph. (Selah)
16 Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
Les eaux t'ont vu, Dieu. Les eaux t'ont vu, et elles se sont tordues. Les profondeurs se sont également convulsées.
17 Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
Les nuages ont versé de l'eau. Les cieux ont résonné du tonnerre. Vos flèches ont aussi volé autour.
18 Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
La voix de ton tonnerre était dans le tourbillon. Les éclairs ont illuminé le monde. La terre a tremblé et a été secouée.
19 Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
Ton chemin était à travers la mer, vos chemins à travers les grandes eaux. Vos pas n'étaient pas connus.
20 Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
Tu as conduit ton peuple comme un troupeau, par la main de Moïse et d'Aaron.