Псалми 74
1 Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
O God, why have thou cast off forever? Why does thine anger smoke against the sheep of thy pasture?
2 Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
Remember thy congregation, which thou have gotten of old, which thou have redeemed to be the tribe of thine inheritance, and mount Zion, at which thou have dwelt.
3 Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
Lift up thy feet to the perpetual ruins, all the evil that the enemy has done in the sanctuary.
4 Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
Thine adversaries have roared in the midst of thine assembly. They have set up their ensigns for signs.
5 Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
They seemed as men who lifted up axes upon a thicket of trees.
6 Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
And now they break down all the carved work of it with hatchet and hammers.
7 Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
They have set thy sanctuary on fire. They have profaned the dwelling-place of thy name to the ground.
8 Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
They said in their heart, Let us make havoc of them altogether. They have burned up all the meeting-places of God in the land.
9 Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
We do not see our signs. There is no more any prophet, nor is there among us he who knows how long.
10 Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
How long, O God, shall the adversary reproach? Shall the enemy blaspheme thy name forever?
11 Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
Why do thou draw back thy hand, even thy right hand? Remove it from the midst of thy bosom.
12 Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
Yet God is my King of old, working salvation in the midst of the earth.
13 Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
Thou divided the sea by thy strength. Thou break the heads of the sea-monsters in the waters.
14 Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
Thou break the heads of leviathan in pieces. Thou gave him to be food to the people inhabiting the wilderness.
15 Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
Thou split fountain and flood. Thou dried up mighty rivers.
16 Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
The day is thine; the night is also thine. Thou have prepared the light and the sun.
17 Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
Thou have set all the borders of the earth. Thou have made summer and winter.
18 Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
Remember this, that the enemy has reproached, O Jehovah, and that a foolish people has blasphemed thy name.
19 Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
O deliver not the soul of thy turtle-dove to the wild beast. Forget not the life of thy poor forever.
20 Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
Have respect to the covenant, for the dark places of the earth are full of the habitations of violence.
21 Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
O let not he who is oppressed return ashamed. Let a poor and needy man praise thy name.
22 Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
Arise, O God, plead thine own cause. Remember how the foolish man reproaches thee all the day.
23 Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
Forget not the voice of thine adversaries. The tumult of those who rise up against thee ascends continually.
