Псалми 73
1 Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
psalmus Asaph quam bonus Israhel Deus his qui recto sunt corde
2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
mei autem paene moti sunt pedes paene effusi sunt gressus mei
3 коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
quia zelavi super iniquis pacem peccatorum videns
4 Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
quia non est respectus morti eorum et firmamentum in plaga eorum
5 Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
in labore hominum non sunt et cum hominibus non flagellabuntur
6 Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
ideo tenuit eos superbia operti sunt iniquitate et impietate sua
7 Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
prodiet quasi ex adipe iniquitas eorum transierunt in affectum cordis
8 Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
cogitaverunt et locuti sunt in nequitia iniquitatem in excelso locuti sunt
9 На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
posuerunt in caelum os suum et lingua eorum transivit in terra
10 Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
ideo convertetur populus meus hic et dies pleni invenientur in eis
11 Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
et dixerunt quomodo scit Deus et si est scientia in Excelso
12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
ecce ipsi peccatores et abundantes in saeculo obtinuerunt divitias
13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
et dixi ergo sine causa iustificavi cor meum et lavi inter innocentes manus meas
14 Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
et fui flagellatus tota die et castigatio mea in matutino
15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
si dicebam narrabo sic ecce nationem filiorum tuorum reprobavi
16 І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
et existimabam cognoscere hoc labor est ante me
17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
donec intrem in sanctuarium Dei intellegam in novissimis eorum
18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
verumtamen propter dolos posuisti eis deiecisti eos dum adlevarentur
19 Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
quomodo facti sunt in desolationem subito defecerunt perierunt propter iniquitatem suam
20 Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
velut somnium surgentium Domine in civitate tua imaginem ipsorum ad nihilum rediges
21 Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
quia inflammatum est cor meum et renes mei commutati sunt
22 тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
et ego ad nihilum redactus sum et nescivi
23 Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
ut iumentum factus sum apud te et ego semper tecum
24 Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
tenuisti manum dexteram meam et in voluntate tua deduxisti me et cum gloria suscepisti me
25 Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
quid enim mihi est in caelo et a te quid volui super terram
26 Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
defecit caro mea et cor meum Deus cordis mei et pars mea Deus in aeternum
27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
quia ecce qui elongant se a te peribunt perdidisti omnem qui fornicatur abs te
28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
mihi autem adherere Deo bonum est ponere in Domino Deo spem meam ut adnuntiem omnes praedicationes tuas in portis filiae Sion
