Псалми 73
1 Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
Quanto è buono Dio con i giusti, con gli uomini dal cuore puro! Salmo. Di Asaf.
2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
Per poco non inciampavano i miei piedi, per un nulla vacillavano i miei passi,
3 коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
perché ho invidiato i prepotenti, vedendo la prosperità dei malvagi.
4 Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
Non c'è sofferenza per essi, sano e pasciuto è il loro corpo.
5 Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
Non conoscono l'affanno dei mortali e non sono colpiti come gli altri uomini.
6 Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
Dell'orgoglio si fanno una collana e la violenza è il loro vestito.
7 Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
Esce l'iniquità dal loro grasso, dal loro cuore traboccano pensieri malvagi.
8 Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
Scherniscono e parlano con malizia, minacciano dall'alto con prepotenza.
9 На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
Levano la loro bocca fino al cielo e la loro lingua percorre la terra.
10 Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
Perciò seggono in alto, non li raggiunge la piena delle acque.
11 Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
Dicono: «Come può saperlo Dio? C'è forse conoscenza nell'Altissimo?».
12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
Ecco, questi sono gli empi: sempre tranquilli, ammassano ricchezze.
13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
Invano dunque ho conservato puro il mio cuore e ho lavato nell'innocenza le mie mani,
14 Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
poiché sono colpito tutto il giorno, e la mia pena si rinnova ogni mattina.
15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
Se avessi detto: «Parlerò come loro», avrei tradito la generazione dei tuoi figli.
16 І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
Riflettevo per comprendere: ma fu arduo agli occhi miei,
17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
finché non entrai nel santuario di Dio e compresi qual è la loro fine.
18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
Ecco, li poni in luoghi scivolosi, li fai precipitare in rovina.
19 Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
Come sono distrutti in un istante, sono finiti, periscono di spavento!
20 Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
Come un sogno al risveglio, Signore, quando sorgi, fai svanire la loro immagine.
21 Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
Quando si agitava il mio cuore e nell'intimo mi tormentavo,
22 тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
io ero stolto e non capivo, davanti a te stavo come una bestia.
23 Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
Ma io sono con te sempre: tu mi hai preso per la mano destra.
24 Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
Mi guiderai con il tuo consiglio e poi mi accoglierai nella tua gloria.
25 Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
Chi altri avrò per me in cielo? Fuori di te nulla bramo sulla terra.
26 Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
Vengono meno la mia carne e il mio cuore; ma la roccia del mio cuore è Dio, è Dio la mia sorte per sempre.
27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
Ecco, perirà chi da te si allontana, tu distruggi chiunque ti è infedele.
28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
Il mio bene è stare vicino a Dio: nel Signore Dio ho posto il mio rifugio, per narrare tutte le tue opere presso le porte della città di Sion.
