Псалми 73
1 Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
God truly is good to [us] Israeli people, to those who totally want to do all that God desires.
2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
As for me, I almost [stopped trusting in God]; [it was as though] my feet slipped and I stumbled [MET],
3 коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
because I envied those who proudly [said that they did not need God], and I saw that they prospered [even though] they were wicked.
4 Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
Those people do not have any pains; they are [always] strong and healthy.
5 Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
They do not have the troubles/difficulties that other people have; they do not have problems like others do.
6 Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
So they are proud, and their being proud is [like] a necklace [that they show to others], and they show off their violent actions like people show off their beautiful robes.
7 Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
From their inner beings they (pour out/do) evil deeds, and they are always thinking about more evil things to do.
8 Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
They scoff at [other people], and they talk about doing evil things to them; they are proud while they plan to oppress others.
9 На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
They say evil things about [God who is in] heaven [MTY], and they talk boastfully/proudly about things [that they have done] here on the earth.
10 Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
The result is that people listen to what they say and praise them and do not think that they have done anything that is wrong.
11 Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
Wicked people say [to themselves], “God will certainly not [RHQ] know [what we have done]; [people say that] he is greater than any other god, but he does not know [everything].”
12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
That is what wicked people are like; they never worry about anything, and they are always becoming richer.
13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
[So, God], I think it is useless that I have [RHQ] always done what you want me to, and that I have not sinned.
14 Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
All day long I have problems, and every morning you punish me.
15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
If I had said the things that the wicked people say, I would have been sinning against your people.
16 І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
And when I tried to think about all this, it was very difficult for me [to understand it].
17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
But when I went to your temple, [you spoke to me], and I understood what will happen to the wicked people [after they die].
18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
[Now I know that] you will surely put them in slippery places, and they will fall down and die.
19 Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
They will be destroyed instantly; they will die in terrible ways.
20 Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
They [will disappear as quickly] as a dream disappears when a person awakes in the morning; Lord, when you arise, you will (cause them to disappear/forget all about them).
21 Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
When I felt sad/bitter, and brokenhearted,
22 тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
I was stupid and ignorant, and I behaved like an animal toward you.
23 Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
But I am always close to you, and you hold my hand.
24 Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
You guide me by teaching me, and (at the end [of my life]/when I die), you will receive me and honor me.
25 Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
You are in heaven and I belong to you [RHQ], and there is nothing on this earth that I desire more than that.
26 Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
My body and my mind may become very weak, but God, you continue to enable me to be strong; I belong to you forever.
27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
Those who remain far from you will be destroyed; you will get rid of those who abandon you.
28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
But [as for] me, it is wonderful to be near to God and to be protected by Yahweh, and to proclaim to others all that he has done [for me].
