Псалми 69
1 Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
Voor muziekbegeleiding; op de wijze: "De leliën." Van David. Red mij, o God! Want het water staat aan mijn lippen;
2 Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
Ik zink in een modderpoel weg, En voel geen grond meer onder de voeten; Ik ben in peilloze wateren geraakt, En de stroom sleurt mij mee.
3 Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
Ik ben afgemat van mijn schreien en schor is mijn keel; Mijn ogen staan mat van het staren naar God.
4 Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
Talrijker dan de haren op mijn hoofd, zijn zij, die mij onverdiend haten. Talrijker dan mijn beenderen, die mij bestrijden zonder enige grond; En wat ik niet heb geroofd, Vordert men nog van mij terug.
5 Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
Gij zoudt het weten, o God, als ik iets dwaas had gedaan, En als ik schuld had, was het U niet verborgen!
6 Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
Laat dus in mij niet worden beschaamd, Die op U hopen, Heer, Jahweh der heirscharen; In mij niet te schande worden, Die U zoeken, Israëls God!
7 Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
Neen, om Uwentwil moet ik schande verduren, En bedekt het schaamrood mijn gelaat!
8 Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
Ik ben een vreemdeling voor mijn broeders geworden, Een onbekende voor de zonen mijner moeder:
9 бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
Want de ijver voor uw huis heeft mij verteerd, Op mij valt de smaad van hen, die U smaden.
10 Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
Als ik ween, en mij door vasten kastijd, Wordt het mij tot schande gerekend;
11 Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
Trek ik het boetekleed aan, Men gaat er mee spotten;
12 Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
Die in de poort zitten, praten over mij, En de slempers maken er liedjes op.
13 А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
Maar tot U richt ik mijn bede, o Jahweh, In de tijd der genade, o God. Verhoor mij om uw grote ontferming, En om de trouw van uw hulp;
14 Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
Red mij uit de modderpoel en laat mij er niet in verzinken; Verlos mij, en trek mij uit de diepe wateren omhoog!
15 Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
Laat de watervloed mij niet overstelpen, de kolken verzwelgen, De afgrond zijn mond niet boven mij sluiten.
16 Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
Red mij, Jahweh, naar de goedertierenheid uwer genade, En zie op mij neer naar uw grote ontferming;
17 Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
Verberg uw aanschijn niet voor uw dienaar, Verhoor mij spoedig, want het is mij bang om het hart!
18 Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
Wees mij nabij, en kom mij te hulp, Verlos mij om wille van mijn vijand!
19 Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
Gij kent toch mijn smaad, mijn schaamte en schande, En al mijn verdrukkers staan U voor ogen;
20 Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
Gij weet, hoe de smaad mij het hart heeft gebroken, En hoe vertwijfeld ik ben. Ik wachtte op een, die medelijden had, maar er was er geen, Op troosters, maar ik vond ze niet.
21 Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
Ze gaven mij gal in plaats van spijs, En lesten mijn dorst met azijn.
22 Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
Hun tafel worde hun tot een val, Hun offergelagen een strik;
23 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
Laat hun ogen worden beneveld, zodat ze niet zien, En ontwricht hun lenden voor immer;
24 Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
Stort uw gramschap over hen uit, Uw woede moge hen treffen!
25 Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
Laat hun kamp tot steppe worden, En niemand hun tenten bewonen.
26 Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
Neen, ze vervolgden nog, dien Gij hadt geslagen, En vergrootten de smarten van die door U was gewond;
27 Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
Stapel de ene schuld op de andere, Zodat ze niet tot uw gerechtigheid komen;
28 Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
Laat ze uit het boek des levens worden geschrapt, Niet worden opgeschreven met de rechtvaardigen.
29 Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
Maar hoe ook geplaagd en bedroefd, Uw hulp, o God, zal mij redden!
30 Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
Dan zal ik de Naam van God in liederen prijzen, En Hem loven en danken!
31 Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
Dit zal Jahweh meer aangenaam zijn dan stieren, Meer dan varren met horens en hoeven.
32 Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
Verheugt u, ongelukkigen, wanneer gij dit ziet; Zoekt naar God, en uw hart leeft weer op.
33 Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
Want Jahweh hoort de behoeftigen aan, En versmaadt de geknevelden niet.
34 Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
Hemel en aarde moeten Hem loven, De zeeën, met wat er in leeft!
35 бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
Want God zal Sion verlossen, En de steden van Juda herbouwen. Men zal daarin terugkeren, En ze bezetten;
36 нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
Het geslacht van zijn dienaars zal ze erven, En wie zijn Naam liefheeft, daar wonen!
