Псалми 56

1 Керівнику хору. На мотив «Голубка в далекій діброві». Міхтам Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті. Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.

Dem Sangmeister nach Jonatholem rechokim. Ein Goldlied von David, da ihn die Philister zu Gath ergriffen hatten. Sei mir gnädig, o Gott; denn der Mensch schnappt nach mir. Den ganzen Tag streitend will er mich unterdrücken.

2 Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.

Den ganzen Tag schnappen meine Gegner; denn viele streiten wider mich in der Höhe.

3 У день страху я на Тебе покладаю надію.

Den Tag, da ich mich fürchte, will ich auf Dich vertrauen.

4 Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна [істота]?

In Gott rühme ich Sein Wort, auf Gott vertraue ich, nicht fürchte ich, was mir das Fleisch kann tun.

5 Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.

Den ganzen Tag fechten sie meine Worte an; alle ihre Gedanken sind wider mich zum Bösen.

6 Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.

Sie rotten sich zusammen, verbergen sich, halten auf meine Fersen, wenn sie auf meine Seele warten.

7 Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.

Wegen ihres Unrechts sollen sie entkommen? Im Zorne unterwirf Dir die Völker, o Gott!

8 О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину, – хіба ж вони не у Твоїй книзі?

Mein Entfliehen zählst Du, tue meine Träne in Deinen Schlauch. Sind sie nicht in Deiner Zahl?

9 Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.

Dann müssen meine Feinde hinter sich zurückkehren, am Tage, da ich rufe: Das weiß ich, daß Gott für mich ist.

10 На Бога, Чиє слово я прославляю, на Господа, Чиє слово я славлю,

In Gott rühme ich das Wort, in Jehovah rühme ich das Wort.

11 на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?

Auf Gott vertraue ich, ich fürchte mich nicht, was kann der Mensch mir tun?

12 На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю [обіцяні] Тобі жертви подяки.

Auf mir sind Deine Gelübde, o Gott, ich will Dir Dankopfer bezahlen.

13 Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.

Denn Du hast meine Seele vom Tod errettet, meine Füße von dem Anstoß, daß ich vor Gott wandle im Lichte der Lebendigen.