Псалми 56

1 Керівнику хору. На мотив «Голубка в далекій діброві». Міхтам Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті. Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.

2 Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.

3 У день страху я на Тебе покладаю надію.

4 Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна [істота]?

5 Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.

6 Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.

7 Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.

8 О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину, – хіба ж вони не у Твоїй книзі?

9 Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.

10 На Бога, Чиє слово я прославляю, на Господа, Чиє слово я славлю,

11 на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?

12 На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю [обіцяні] Тобі жертви подяки.

13 Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.