Псалми 55
1 Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
Usliši, Bože, molitvu moju, i nemoj se sakriti od moljenja mojega.
2 прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
Pazi, i saslušaj me; cvilim u jadu svom i uzdišem
3 від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
Od vike neprijateljske i od dosade bezbožnièke; jer dižu na me zlo, i u gnjevu gone me.
4 Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
Srce je moje uzdrktalo u meni, i strah smrtni popade me;
5 Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
Strah i trepet doðe na me, i groza poduze me.
6 Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
I rekoh: ko bi mi dao krila golubinja? ja bih odleteo i poèinuo;
7 полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
Daleko bih pobjegao, i nastanio se u pustinji.
8 Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
Pohitao bih da uteèem od vihora i od bure.
9 Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
Porazi, Gospode, i razdijeli jezike njihove, jer vidim nasilje i svaðu u gradu;
10 Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
Danju i noæu to hodi po zidovima njegovijem; zloèinstvo je i muka posred njega.
11 Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
Usred njega je pogibao, s ulice njegove ne odlazi prijevara i lukavstvo.
12 Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
Jer ne ruži me neprijatelj moj, to bih podnio; ne ustaje na me javni nenavidnik, od njega bih se sakrio.
13 Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
Nego ti koji si mi bio to što ja sam, drug moj i znanac moj.
14 з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
S kojim mi bješe radost dijeliti tajnu, i u dom Božji hodih kroz sabor narodni.
15 Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
Neka ih ugrabi smrt, neka živi siðu u pakao, jer je zloèinstvo u stanu njihovu i u njima. (Sheol h7585)
16 Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
Ja Boga prizivljem, i Gospod æe me spasti.
17 Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
Veèerom i jutrom i u podne tužim i uzdišem, i èuæe glas moj;
18 Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
Uèiniæe, te æe duša moja biti mirna od onijeh koji napadaju na me, jer ih mnogo imam.
19 Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
Da usliši, i ukroti ih Bog, koji živi od vijeka; jer se ne mijenjaju i ne boje se Boga.
20 Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
Dižu ruke svoje na one koji su s njima u miru, i raskidaju svoju družbu.
21 Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
Usta su im meka kao maslo, a na srcu im je rat. Rijeèi su im blaže od ulja, ali su goli maèevi.
22 Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
Stavi na Gospoda breme svoje, i on æe te potkrijepiti. Neæe dati dovijeka pravedniku da posrne.
23 Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.
Ti æeš ih, Bože, svaliti u jamu pogibli; krvopije i lukavi neæe sastaviti polovine dana svojih. A ja se u tebe uzdam.
