Псалми 50
1 Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
Psalam. Asafov. Bog nad bogovima, Jahve, govori i zove zemlju od izlaza sunčeva do zalaza.
2 Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
Sa Siona predivnog Bog zablista:
3 Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
Bog naš dolazi i ne šuti. Pred njim ide oganj što proždire, oko njega silna bjesni oluja.
4 Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
On zove nebesa odozgo i zemlju da sudi narodu svojemu:
5 «Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
“Saberite mi sve pobožnike koji žrtvom Savez sa mnom sklopiše!”
6 І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
Nebesa objavljuju pravednost njegovu: on je Bog sudac!
7 «Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
“Slušaj, narode moj, ja ću govoriti, o Izraele, svjedočit ću protiv tebe: ja, Bog - Bog tvoj!
8 Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
Ne korim te zbog žrtava tvojih - paljenice su tvoje svagda preda mnom.
9 Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
Neću od doma tvog' uzet junca, ni jaraca iz tvojih torova:
10 Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
tÓa moje su sve životinje šumske, tisuće zvjeradi u gorama mojim.
11 Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
Znam sve ptice nebeske, moje je sve što se miče u poljima.
12 Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
Kad bih ogladnio, ne bih ti rekao, jer moja je zemlja i sve što je ispunja.
13 Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
Zar da ja jedem meso bikova ili da pijem krv jaraca?
14 Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
Prinesi Bogu žrtvu zahvalnu, ispuni Višnjemu zavjete svoje!
15 Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
I zazovi me u dan tjeskobe: oslobodit ću te, a ti ćeš me slaviti.”
16 Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
A grešniku Bog progovara: “Što tumačiš naredbe moje, što mećeš u usta Savez moj?
17 Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
Ti, komu stega ne prija, te riječi moje iza leđa bacaš?
18 Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
Kad tata vidiš, s njime se bratimiš i družiš se s preljubnicima.
19 Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
Svoja si usta predao pakosti, a jezik ti plete prijevare.
20 Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
U društvu na brata govoriš i kaljaš sina matere svoje.
21 Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
Sve si to činio, a ja da šutim? Zar misliš da sam ja tebi sličan? Pokarat ću te i stavit ću ti sve to pred oči.”
22 Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
Shvatite ovo svi vi koji Boga zaboraviste, da vas ne pograbim i nitko vas spasiti neće.
23 Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
Pravo me štuje onaj koji prinosi žrtvu zahvalnu: i onomu koji hodi stazama pravim - njemu ću pokazati spasenje svoje.
