Псалми 44
1 Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
in finem filiis Core ad intellectum
2 Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
Deus auribus nostris audivimus patres nostri adnuntiaverunt nobis opus quod operatus es in diebus eorum in diebus antiquis
3 Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
manus tua gentes disperdit et plantasti eos adflixisti populos et expulisti eos
4 Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
nec enim in gladio suo possederunt terram et brachium eorum non salvavit eos sed dextera tua et brachium tuum et inluminatio faciei tuae quoniam conplacuisti in eis
5 З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
tu es ipse rex meus et Deus meus qui mandas salutes Iacob
6 Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
in te inimicos nostros ventilabimus cornu et in nomine tuo spernemus insurgentes in nobis
7 Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
non enim in arcu meo sperabo et gladius meus non salvabit me
8 Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
salvasti enim nos de adfligentibus nos et odientes nos confudisti
9 Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
in Deo laudabimur tota die et in nomine tuo confitebimur in saeculum diapsalma
10 Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
nunc autem reppulisti et confudisti nos et non egredieris in virtutibus nostris
11 Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
avertisti nos retrorsum post inimicos nostros et qui oderunt nos diripiebant sibi
12 Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
dedisti nos tamquam oves escarum et in gentibus dispersisti nos
13 Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
vendidisti populum tuum sine pretio et non fuit multitudo in commutationibus nostris
14 Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
posuisti nos obprobrium vicinis nostris subsannationem et derisum his qui in circuitu nostro
15 Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
posuisti nos in similitudinem gentibus commotionem capitis in populis
16 через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
tota die verecundia mea contra me est et confusio faciei meae cooperuit me
17 Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
a voce exprobrantis et obloquentis a facie inimici et persequentis
18 Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
haec omnia venerunt super nos nec obliti sumus te et inique non egimus in testamento tuo
19 Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
et non recessit retrorsum cor nostrum et declinasti semitas nostras a via tua
20 Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
quoniam humiliasti nos in loco adflictionis et cooperuit nos umbra mortis
21 хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
si obliti sumus nomen Dei nostri et si expandimus manus nostras ad deum alienum
22 Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
nonne Deus requiret ista ipse enim novit abscondita cordis quoniam propter te mortificamur omni die aestimati sumus sicut oves occisionis
23 Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
exsurge quare dormis Domine exsurge et ne repellas in finem
24 Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
quare faciem tuam avertis oblivisceris inopiae nostrae et tribulationis nostrae
25 Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
quoniam humiliata est in pulvere anima nostra conglutinatus est in terra venter noster
26 Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
exsurge adiuva nos et redime nos propter nomen tuum
