Псалми 44
1 Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
For the music director. A psalm (maskil) of the sons of Korah. God, we have heard with our own ears—our forefathers have told us—all you did in their times, long ago.
2 Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
Through your power you drove out the other nations so you could settle our ancestors there; you defeated the nations and you sent our ancestors to occupy the land.
3 Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
They did not conquer the land using their swords; it was not through their own strength that the victory was won—it was by your strength, your power, and your presence with them, because you loved them.
4 Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
God, you are my King; command victories for Jacob!
5 З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
Only through you can we repel our enemies; only in your name can we defeat our opponents.
6 Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
I do not trust my bow; I do not have confidence in my sword to save me.
7 Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
You are the one who saves us from our enemies; you defeat those who hate us.
8 Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
God, we proudly thank you all day long, and praise your name forever. (Selah)
9 Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
But now you have rejected and disgraced us; you no longer accompany our armies.
10 Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
You made us run from our enemies, and those who hate us have taken whatever they wanted.
11 Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
You have handed us over like sheep to be slaughtered; you have scattered us among the other nations.
12 Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
You have sold your own people for next to nothing, making no profit on the sale.
13 Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
You have made a mockery of us before our neighbors, we are ridiculed and laughed at by those around us.
14 Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
You have made us a joke to the other nations; they scornfully shake their heads at us.
15 Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
We are humiliated all day long; we hold our heads in shame,
16 через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
because of all the insults from the people mocking us, because our vengeful enemies are right in front of us.
17 Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
All this has happened to us even though we didn't forget you; we haven't been unfaithful to the promises we made to you.
18 Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
We have not turned away from you, not in thought, nor in action.
19 Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
Even so, you crushed us, and made us into a jackal's den. You have covered us with the darkness of death.
20 Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
If we had forgotten the name of our God, or worshiped other gods,
21 хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
wouldn't God have been aware of this, because he knows everyone's thoughts?
22 Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
But because of you we are killed all day long; we're considered just sheep to be slaughtered.
23 Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
Lord, wake up! Why are you sleeping? Get up! Don't turn your back on us forever!
24 Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
Why do you look away from us and take no notice of our suffering and misery?
25 Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
We lie ruined in the dust, our bodies face down in the dirt.
26 Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
Stand up! Come and help us! Save us because of your trustworthy love!
