Псалми 39
1 Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів. Я сказав: «Я стежитиму за своїми [життєвими] дорогами, від гріха утримуватиму язик свій, вустам моїм поставлю перепону, поки нечестивий переді мною».
A karmesternek, Jedútúnnak. Zsoltár Dávidtól. Azt mondtam: Hadd őrzöm meg útjaimat, hogy ne vétkezzem nyelvemmel; hadd őrzöm meg szájamnak zaboláját, a meddig a gonosz előttem van!
2 Я онімів, затих, мовчав навіть про добре, та біль мій [внутрішній] лише роз’ятрився,
Elnémultam csendességgel, hallgattam a jónak híján és fájdalmam megza-varodott;
3 серце моє запалало зсередини. Коли я роздумував, загорівся вогонь, [тоді] я промовив язиком своїм:
hevűlt a szívem belsőmben, tűnődésemben tűz égett, kimondtam nyelvemmel:
4 «Дай мені знати, Господи, [час] мого кінця і яка кількість моїх днів? Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє.
Tudasd velem, Örökkévaló, végemet, és napjaim mértékét, mennyi az! Hadd tudjam, mi mulandó vagyok.
5 Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні, і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою. Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. (Села)
Íme, arasznyira szabtad napjaimat, s földi létem olyan előtted, mint a semmi. Bizony, csupán lehelet minden ember, ki fennáll. Széla.
6 Так, людина снує в сутінках, марно клопочеться, накопичує, та не знає, хто забере все це.
Bizony, mint árnykép jár-kél a férfi, bizony, hiábavalóságért zajonganak, fölhalmoz s nem tudja, ki gyűjti be.
7 Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю? Лише на Тебе моє сподівання.
Most pedig mit remélek, Örökkévaló, várakozásom te benned van!
8 Визволи мене від усіх беззаконь моїх, не віддавай мене на глузування нерозумним.
Mind a bűneimtől ments meg engem, aljasnak gyalázatává ne tégy!
9 Я онімів, не відкриваю вуст моїх, бо Ти зробив так.
Elnémultam, nem nyitom meg számat, mert te eselekedted.
10 Відведи від мене удар Твій; від стусанів Твоїх я гину.
Vedd le rólam csapásodat, kezed támadásától elfogytam én!
11 Докорами за беззаконня Ти караєш людину й нищиш її красу, як міль. Справді, кожна людина – марнота. (Села)
Büntetésekkel bűnért fenyítotted a férfit, szétfolyattad, mint a moly, gyönyörűségét: bizony, lehelet minden ember! Széla.
12 Почуй молитву мою, Господи, і прислухайся до зойку мого; не мовчи щодо сліз моїх, адже я лише приходько в Тебе, [тимчасовий] поселенець, як і всі прабатьки мої.
Halljad meg imámat, Örökkévaló, fohászkodásomra figyelj, könnyemre ne hallgass; mert jövevény vagyok nálad, zsellér, mint őseim mind.
13 Відведи Свій [суворий] погляд від мене, щоб я трохи порадів, перш ніж я піду й мене не стане».
Tekints el tőlem, hogy erősödhessem, mielőtt elmegyek és nem vagyok.
