Псалми 39
1 Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів. Я сказав: «Я стежитиму за своїми [життєвими] дорогами, від гріха утримуватиму язик свій, вустам моїм поставлю перепону, поки нечестивий переді мною».
For the Chief Musician. For Jeduthun. A Psalm by David. I said, “I will watch my ways, so that I don’t sin with my tongue. I will keep my mouth with a bridle while the wicked is before me.”
2 Я онімів, затих, мовчав навіть про добре, та біль мій [внутрішній] лише роз’ятрився,
I was mute with silence. I held my peace, even from good. My sorrow was stirred.
3 серце моє запалало зсередини. Коли я роздумував, загорівся вогонь, [тоді] я промовив язиком своїм:
My heart was hot within me. While I meditated, the fire burnt. I spoke with my tongue:
4 «Дай мені знати, Господи, [час] мого кінця і яка кількість моїх днів? Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє.
“LORD, show me my end, what is the measure of my days. Let me know how frail I am.
5 Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні, і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою. Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. (Села)
Behold, you have made my days hand widths. My lifetime is as nothing before you. Surely every man stands as a breath.” (Selah)
6 Так, людина снує в сутінках, марно клопочеться, накопичує, та не знає, хто забере все це.
“Surely every man walks like a shadow. Surely they busy themselves in vain. He heaps up, and doesn’t know who shall gather.
7 Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю? Лише на Тебе моє сподівання.
Now, Lord, what do I wait for? My hope is in you.
8 Визволи мене від усіх беззаконь моїх, не віддавай мене на глузування нерозумним.
Deliver me from all my transgressions. Don’t make me the reproach of the foolish.
9 Я онімів, не відкриваю вуст моїх, бо Ти зробив так.
I was mute. I didn’t open my mouth, because you did it.
10 Відведи від мене удар Твій; від стусанів Твоїх я гину.
Remove your scourge away from me. I am overcome by the blow of your hand.
11 Докорами за беззаконня Ти караєш людину й нищиш її красу, як міль. Справді, кожна людина – марнота. (Села)
When you rebuke and correct man for iniquity, you consume his wealth like a moth. Surely every man is but a breath.” (Selah)
12 Почуй молитву мою, Господи, і прислухайся до зойку мого; не мовчи щодо сліз моїх, адже я лише приходько в Тебе, [тимчасовий] поселенець, як і всі прабатьки мої.
“Hear my prayer, LORD, and give ear to my cry. Don’t be silent at my tears. For I am a stranger with you, a foreigner, as all my fathers were.
13 Відведи Свій [суворий] погляд від мене, щоб я трохи порадів, перш ніж я піду й мене не стане».
Oh spare me, that I may recover strength, before I go away and exist no more.”
