Псалми 38
1 Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
Gospode! nemoj me karati u gnjevu svojem, niti me nakazati u jarosti svojoj.
2 Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
Jer strijele tvoje ustrijeliše me, i ruka me tvoja tišti.
3 Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
Nema zdrava mjesta na tijelu mojem od gnjeva tvojega; nema mira u kostima mojim od grijeha mojega.
4 Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
Jer bezakonja moja izaðoše vrh glave moje, kao teško breme otežaše mi.
5 Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
Usmrdješe se i zagnojiše se rane moje od bezumlja mojega.
6 Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
Zgrèio sam se i pogurio veoma, vas dan idem sjetan;
7 Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
Jer sam iznutra pun ognja, i nema zdrava mjesta na tijelu mojem.
8 Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
Iznemogoh i veoma oslabih, rièem od trzanja srca svojega.
9 Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
Gospode! pred tobom su sve želje moje, i uzdisanje moje nije od tebe sakriveno.
10 Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
Srce moje jako kuca, ostavi me snaga moja, i vid oèiju mojijeh, ni njega mi nema.
11 Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
Drugovi moji i prijatelji moji videæi rane moje otstupiše, daleko stoje bližnji moji.
12 Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
Koji traže dušu moju namještaju zamku, i koji su mi zlu radi, govore o pogibli i po vas dan misle o prijevari.
13 А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
A ja kao gluh ne èujem i kao nijem koji ne otvora usta svojijeh.
14 Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
Ja sam kao èovjek koji ne èuje ili nema u ustima svojim pravdanja.
15 Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
Jer tebe, Gospode, èekam, ti odgovaraj za mene, Gospode, Bože moj!
16 Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
Jer rekoh: da mi se ne svete, i da se ne razmeæu nada mnom, kad se spotakne noga moja.
17 Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
Jer sam gotov pasti, i tuga je moja svagda sa mnom.
18 Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
Priznajem krivicu svoju, i tužim radi grijeha svojega.
19 А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
Neprijatelji moji žive, jaki su, i (sila) ih ima što me nenavide na pravdi.
20 Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
Koji mi vraæaju zlo za dobro, neprijatelji su mi zato što sam pristao za dobrim.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
Nemoj me ostaviti, Gospode, Bože moj! nemoj se udaljiti od mene.
22 Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
Pohitaj u pomoæ meni, Gospode, spasitelju moj!
