Псалми 38
1 Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
“A psalm of David, to bring to remembrance.” O Lord, correct me not in thy wrath, nor chastise me in thy fury.
2 Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
For thy arrows have penetrated into me, and thy hand presseth down upon me.
3 Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
There is no soundness in my flesh because of thy indignation: there is no peace in my bones because of my sin.
4 Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
For my iniquities are passed over my head, as a heavy burden are they too heavy for me.
5 Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
Foul, corrupt are my bruises because of my folly.
6 Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
I am bent double; I am bowed down to the utmost; all the day long I go about full of grief.
7 Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
For my loins are filled with a burning disease, and there is no soundness in my flesh.
8 Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
I am made faint and crushed to the utmost; I cry aloud because of the groaning of my heart.
9 Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
Lord, before thee is all my longing; and my sighing is from thee not hidden.
10 Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
My heart is restless, my strength hath left me; and the light of my eyes—that also is no more with me.
11 Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
My lovers and my friends stand aloof from my plague; and my kinsmen stand afar off.
12 Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
They also that seek after my life lay snares; and they that wish for my mishap speak wicked falsehoods; and deceits do they devise all the day long.
13 А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
But I, as a deaf man, hear not; and I am as a dumb man that cannot open his mouth.
14 Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
Thus am I as a man that heareth not, and in whose mouth are no words of defence.
15 Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
For in thee, O Lord, do I hope: thou wilt answer, O Lord my God.
16 Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
For I said, Perhaps they might rejoice over me: when my foot slippeth, they might magnify themselves over me.
17 Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
For I am prepared for [my] downfall, and my pain is continually before me.
18 Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
For I will tell of my iniquity; I will be grieved because of my sin.
19 А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
But my enemies are strong in life; and numerous are those that hate me wrongfully;
20 Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
They also that repay [me] evil in lieu of good; they hate me bitterly because I pursue what is good.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
Forsake me not, O Lord: O my God, be not far from me.
22 Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
Make haste to help me, O Lord, my salvation.
