Псалми 38
1 Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
En Salme af David. Lehazkir.
2 Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
HERRE, revs mig ej i din Vrede, tugt mig ej i din Harme!
3 Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
Thi dine Pile sidder i mig, din Haand har lagt sig paa mig.
4 Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
Intet er karskt paa min Krop for din Vredes Skyld, intet uskadt i mine Ledemod for mine Synders Skyld;
5 Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
thi over mit Hoved skyller min Brøde som en tyngende Byrde, for tung for mig.
6 Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
Mine Saar baade stinker og raadner, for min Daarskabs Skyld gaar jeg bøjet;
7 Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
jeg er saare nedtrykt, sorgfuld vandrer jeg Dagen lang.
8 Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
Thi Lænderne er fulde af Brand, intet er karskt paa min Krop,
9 Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
jeg er lammet og fuldkommen knust, jeg skriger i Hjertets Vaande.
10 Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
HERRE, du kender al min Attraa, mit Suk er ej skjult for dig;
11 Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
mit Hjerte banker, min Kraft har svigtet, selv mit Øje har mistet sin Glans.
12 Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
For min Plages Skyld flyr mig Ven og Frænde, mine Nærmeste holder sig fjernt;
13 А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
de, der vil mig til Livs, sætter Snarer, og de, der vil mig ondt, lægger Raad om Fordærv, de tænker Dagen igennem paa Svig.
14 Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
Men jeg er som en døv, der intet hører, som en stum, der ej aabner sin Mund,
15 Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
som en Mand, der ikke kan høre, i hvis Mund der ikke er Svar.
16 Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
Thi til dig staar mit Haab, o HERRE, du vil bønhøre, Herre min Gud,
17 Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
naar jeg siger: »Lad dem ikke glæde sig over mig, hovmode sig over min vaklende Fod!«
18 Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
Thi jeg staar allerede for Fald, mine Smerter minder mig stadig;
19 А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
thi jeg maa bekende min Skyld, maa sørge over min Synd.
20 Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
Mange er de, der med Urette er mine Fjender, talrige de, der hader mig uden Grund,
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
som lønner mig godt med ondt, som staar mig imod, fordi jeg søger det gode.
22 Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
HERRE, forlad mig ikke, min Gud, hold dig ikke borte fra mig, il mig til Hjælp, o Herre, min Frelse!
