Псалми 38
1 Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
Psalam. Davidov. Za spomen. Jahve, u srdžbi svojoj nemoj ne karati, i nemoj me kazniti u svojemu gnjevu.
2 Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
Strijele se tvoje u me zabodoše, ruka me tvoja teško pritisnu:
3 Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
na tijelu mi ništa zdravo nema zbog gnjeva tvog, od grijeha mojih mira mi nema kostima.
4 Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
Zloće moje glavu su mi nadišle, kao preteško breme tište me.
5 Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
Rane moje zaudaraju i gnjiju zbog bezumnosti moje.
6 Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
Pogurih se sav i zgrčih, povazdan lutam žalostan.
7 Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
Moji bokovi puni su ognjice, na tijelu mi ništa zdravo nema.
8 Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
Iscrpljen sam i satrven posve, stenjem od jecanja srca svojega.
9 Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
O Gospode, sve su mi želje pred tobom, i vapaji moji nisu ti skriveni.
10 Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
Srce mi udara silno, snaga me ostavlja i svjetlost vida očinjeg gasi se.
11 Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
Prijatelji i drugovi od rana mojih uzmakoše, i moji najbliži stoje daleko.
12 Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
Namještaju mi zamke oni koji mi život vrebaju, koji mi žele nesreću, propašću mi prijete i uvijek smišljaju prijevare.
13 А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
A ja sam kao gluh i ništa ne čujem i, kao nijem, usta ne otvaram.
14 Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
Postadoh k'o čovjek koji ne čuje i koji u ustima nema odgovora.
15 Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
Jer u tebe se, o Jahve, uzdam, ti ćeš me uslišati, Jahve, Bože moj!
16 Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
Rekoh: “Nek' se ne raduju nada mnom; kad mi noga posrne, nek' se ne uzdižu nada mnom!”
17 Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
Jer umalo ne propadoh, i moja je bol svagda preda mnom.
18 Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
Bezakonje svoje ja priznajem i pun sam žalosti zbog grijeha svojega.
19 А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
A koji su bez razloga protiv mene, moćni su, i mnogi su koji me mrze nepravedno.
20 Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
Za dobro zlom mi uzvraćaju, protive mi se što tražim dobro.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
O Jahve, ne ostavljaj me! Bože moj, ne udaljuj se od mene!
22 Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
Požuri se meni u pomoć, Gospode, spase moj!
