Псалми 34
1 [Псалом] Давидів, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом, був вигнаний від нього й пішов. Благословлятиму Господа повсякчасно, хвала Йому завжди в моїх устах.
Davidin Psalmi, koska hän muotonsa muutti Abimelekin edessä, joka hänen ajoi pois tyköänsä ja hän meni pois. Minä kiitän Herraa aina: hänen kiitoksensa on alati minun suussani.
2 Душа моя хвалитиметься Господом; нехай почують смиренні й зрадіють.
Minun sieluni kerskaa Herrassa, että raadolliset sen kuulevat ja iloitsevat.
3 Величайте Господа зі мною; звеличуймо разом ім’я Його!
Ylistäkäät Herraa minun kanssani, ja korottakaamme ynnä hänen nimeänsä.
4 Я шукав Господа, і Він відповів мені й від усіх жахів моїх визволив мене.
Kuin minä Herraa etsin, kuuli hän minun rukoukseni, ja pelasti minun kaikista vavistuksistani.
5 Хто погляд свій звертав на Нього, ті засяяли [від радості], обличчя їхні не вкриються ганьбою.
Jotka häntä katsovat, ne valaistaan: heidän kasvonsa ei tule häpiään.
6 Цей пригноблений кликав, і Господь почув і від усіх скорбот врятував його.
Kuin raadollinen huusi, kuuli Herra häntä, ja autti hänen kaikista tuskistansa.
7 Ангел Господній стає табором довкола тих, хто боїться Його, і визволяє їх.
Herran enkeli piirittää niitä, jotka häntä pelkäävät, ja pelastaa heitä.
8 Скоштуйте й побачте, що добрий Господь! Блаженний той, хто надію на Нього покладає!
Maistakaat ja katsokaat, kuinka Herra on suloinen: autuas on se, joka häneen turvaa.
9 Бійтеся Господа, святі Його, адже немає нестатку ні в чому у тих, хто боїться Його.
Peljätkään Herraa kaikki hänen pyhänsä; sillä jotka häntä pelkäävät, ei niiltä mitään puutu.
10 Молоді леви терплять нестачу й голодують, а ті, хто Господа шукає, у жодному добрі нестатку не відчувають.
Nuorten jalopeurain pitää tarvitseman ja isooman; mutta jotka Herraa etsivät, ei heiltä mitään hyvää puutu.
11 Приходьте, нащадки, послухайте мене, я навчу вас боятися Господа.
Tulkaat tänne, lapset, kuulkaat minua: Herran pelvon minä teille opetan.
12 Той, хто бажає насолоджуватися життям, хто хотів би бачити добро в [усі] дні,
Kuka on, joka (hyvää) elämää pyytää? ja pitäis mielellänsä hyviä päiviä?
13 стримуй язик свій від зла й вуста свої від того, щоб говорити підступне.
Varjele kieles pahuudesta, ja huules vilppiä puhumasta.
14 Ухиляйся від зла й чини добро, шукай миру й прагни його.
Lakkaa pahasta ja tee hyvää: etsi rauhaa ja noutele häntä.
15 Очі Господа – на праведних, і вуха Його до зойку їхнього [прихилені].
Herran silmät katsovat vanhurskaita, ja hänen korvansa heidän huutoansa.
16 Обличчя Господа – проти тих, хто чинить зло, щоб викорінити з землі пам’ять про них.
Mutta Herran kasvot ovat pahointekiöitä vastaan, hukuttamaan maasta heidän muistoansa.
17 Кличуть [праведні], і Господь чує й від усіх скорбот їх визволяє.
Kuin (vanhurskaat) huutavat, niin Herra kuulee, ja pelastaa heitä kaikista heidän tuskistansa.
18 Близький Господь до [людей] зі зламаним серцем, і тих, у кого дух розбитий, Він рятує.
Herra on juuri läsnä niitä, joilla on murheellinen sydän, ja auttaa niitä, joilla on surkia mieli.
19 Багато лих у праведного, та від усіх них врятує його Господь.
Vanhurskaalle tapahtuu paljo pahaa; mutta Herra hänen niistä kaikista päästää.
20 Береже Він усі кістки його, жодна з них не буде зламана.
Hän kätkee kaikki hänen luunsa, ettei yhtäkään niistä murreta.
21 Зло приведе до смерті нечестивого, і ті, хто ненавидить праведника, будуть засуджені.
Pahuus tappaa jumalattoman, ja jotka vanhurskasta vihaavat, ne hukutetaan.
22 Визволяє Господь душі слуг Своїх, і не буде засуджений жоден із тих, хто надію на Нього покладає.
Herra lunastaa palveliansa sielut; ja kaikki, jotka häneen toivovat, ei pidä hukkuman.
