Псалми 30

1 Псалом. Пісня Давидова на посвячення дому. Величатиму Тебе, Господи, бо Ти витягнув мене [із безодні] й не дав ворогам моїм порадіти над моїм [падінням].

En psalm, en sång av David, vid templets invigning. Jag vill upphöja dig, HERRE, ty du har dragit mig ur djupet, du har icke låtit mina fiender glädja sig över mig.

2 Господи, Боже мій, я волав до Тебе, і Ти зцілив мене.

HERRE, min Gud, jag ropade till dig, och du helade mig.

3 Господи, Ти вивів мою душу із царства мертвих, зберіг моє життя, щоб я не зійшов у провалля. (Sheol h7585)

HERRE, du förde min själ upp ur dödsriket, du tog mig levande ut från dem som foro ned i graven. (Sheol h7585)

4 Співайте Господеві, вірні Йому, славте пам’ять Його святині.

Lovsjungen HERREN, I hans fromme, och prisen hans heliga namn.

5 Адже гнів Його триває лише мить, тоді як прихильність Його – на [все] життя. Звечора й усю ніч може тривати плач, але на ранок – вигуки радості.

Ty ett ögonblick varar hans vrede, men hela livet hans nåd; om aftonen gästar gråt, men om morgonen kommer jubel.

6 У добробуті [перебуваючи], сказав я: «Не захитаюся повіки».

Jag sade, när det gick mig väl: "Jag skall aldrig vackla."

7 Господи, через Твою прихильність [до мене] Ти зробив гору мою [непохитною] твердинею. Та як тільки сховав Ти Своє обличчя, я збентежився.

HERRE, i din nåd hade du gjort mitt berg starkt; men du fördolde ditt ansikte, då förskräcktes jag.

8 До Тебе, Господи, я кличу, і Володаря мого благаю.

Till dig, HERRE, ropade jag, och till Herren bad jag:

9 Яка користь від того, що кров моя [проллється], що зійду я до ями погибелі? Хіба славитиме Тебе порох [мерця]? Чи звіщатиме він Твою істину?

"Vad vinning har du av mitt blod, eller därav att jag far ned i graven? Kan stoftet tacka dig, kan det förkunna din trofasthet?

10 Почуй, Господи, і помилуй мене! Господи, будь мені помічником!

Hör, o HERRE, och var mig nådig; HERRE, var min hjälpare."

11 Ти ридання моє перетворив на [веселий] хоровод, зняв із мене лахміття й підперезав мене радістю,

Då förvandlade du min klagan i fröjdesprång; du klädde av mig sorgens dräkt och omgjordade mig med glädje.

12 щоб слава Тобі звучала й не змовкала. Господи, Боже мій, повіки славитиму Тебе!

Därför skall min ära lovsjunga dig, utan att tystna; HERRE, min Gud, jag vill tacka dig evinnerligen.