Псалми 22
1 Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
Au chef de musique. Sur Ajéleth-Hashakhar. Psaume de David. Mon Dieu! mon Dieu! pourquoi m’as-tu abandonné, [te tenant] loin de mon salut, – des paroles de mon rugissement?
2 Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
Mon Dieu! je crie de jour, mais tu ne réponds point; et de nuit, et il n’y a point de repos pour moi.
3 Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
Et toi, tu es saint, toi qui habites [au milieu des] louanges d’Israël.
4 На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
Nos pères se sont confiés en toi; ils se sont confiés, et tu les as délivrés.
5 До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
Ils ont crié vers toi, et ils ont été sauvés; ils se sont confiés en toi, et ils n’ont point été confus.
6 Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
Mais moi, je suis un ver, et non point un homme; l’opprobre des hommes, et le méprisé du peuple.
7 Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
Tous ceux qui me voient se moquent de moi; ils ouvrent la bouche, ils hochent la tête:
8 «Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
Il se confie à l’Éternel: qu’il le fasse échapper, qu’il le délivre, car il prend son plaisir en lui!
9 Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
Mais c’est toi qui m’as tiré du sein [qui m’a porté]; tu m’as donné confiance sur les mamelles de ma mère.
10 На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
C’est à toi que je fus remis dès la matrice; tu es mon Dieu dès le ventre de ma mère.
11 Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
Ne te tiens pas loin de moi, car la détresse est proche, car il n’y a personne qui secoure.
12 Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
Beaucoup de taureaux m’ont environné, des puissants de Basan m’ont entouré;
13 Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
Ils ouvrent leur gueule contre moi, comme un lion déchirant et rugissant.
14 Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
Je suis répandu comme de l’eau, et tous mes os se déjoignent; mon cœur est comme de la cire, il est fondu au-dedans de mes entrailles.
15 Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
Ma vigueur est desséchée comme un têt, et ma langue est attachée à mon palais; et tu m’as mis dans la poussière de la mort.
16 Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
Car des chiens m’ont environné, une assemblée de méchants m’a entouré; ils ont percé mes mains et mes pieds;
17 Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
Je compterais tous mes os. Ils me contemplent, ils me regardent;
18 Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
Ils partagent entre eux mes vêtements, et sur ma robe ils jettent le sort.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
Et toi, Éternel! ne te tiens pas loin; ma Force! hâte-toi de me secourir.
20 Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
Délivre mon âme de l’épée, mon unique de la patte du chien.
21 Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
Sauve-moi de la gueule du lion. Tu m’as répondu d’entre les cornes des buffles.
22 Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
J’annoncerai ton nom à mes frères, je te louerai au milieu de la congrégation.
23 Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
Vous qui craignez l’Éternel, louez-le; toute la semence de Jacob, glorifiez-le; et révérez-le, vous, toute la semence d’Israël;
24 Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
Car il n’a pas méprisé ni rejeté l’affliction de l’affligé, et n’a point caché sa face de lui; mais, quand il a crié vers lui, il l’a écouté.
25 Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
De toi [vient] ma louange dans la grande congrégation. Je paierai mes vœux devant ceux qui le craignent.
26 Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
Les débonnaires mangeront et seront rassasiés; ceux qui cherchent l’Éternel le loueront; votre cœur vivra à toujours.
27 Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
Tous les bouts de la terre se souviendront, et ils se tourneront vers l’Éternel, et toutes les familles des nations se prosterneront devant toi.
28 Бо Господеві належить царство, Він править народами.
Car le royaume est à l’Éternel, et il domine au milieu des nations.
29 Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
Tous les gras de la terre mangeront et se prosterneront: devant lui se courberont tous ceux qui descendent dans la poussière, et celui qui ne peut faire vivre son âme.
30 Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
Une semence le servira; elle sera comptée au Seigneur comme une génération.
31 Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
Ils viendront et raconteront sa justice à un peuple qui naîtra, … qu’il a fait [ces choses].
